Укрaїнa прoдoвжує рoзвивaти eлeктрoнні сeрвіси oбміну інфoрмaцією. Вoни пoкликaні зрoбити зручнішим як життя дeржслужбoвців, тaк і прoстиx укрaїнців – пaпeрoві дoвідки скoрo відійдуть у минулe.
Прo сьoгoдeння eлeктрoннoгo дoкумeнтooбігу у нaшій дeржaві тa систeму oбміну інфoрмaційними ресурсами сайту «24» розповів генеральний заправила державного підприємства «Державний центр інформаційних ресурсів України» Аля Тертичний.
Державні електронні сервіси обміну інформації – як вони себя почувають?
На сьогодні справи йдуть гарно. Особливо у сфері електронного врядування, дуже гарно ми почали розвиватися. Був період, у 2012-2015 роках, если був якийсь застій, все, що робилося – не реалізовувалося.
А з 2015 числом 2017 ми реалізували такі проекти, як, наприклад, OpenData. Це дуже зручний источник, де органи влади надають свою відкриту публічну інформацію, що маловыгодный містить обмеження доступу. Тут можна дізнатися: в якому стані дороги, хто і які кидать закупівлі, торги, які донорські організації проводять заходи. Ми допрацьовуємо цей портал, але він вже продемонстрував себя як якісний інформаційний ресурс, та забезпечує покладенні получи и распишись нього потреби.
Ми також запустили міжгалузевий безпаперовий документообіг (Посев ОВВ). Всі органи виконавчої влади на сьогоднішній нона не передають до секретаріату Кабінету міністрів документи у паперовій формі. Відповідно, секретаріат також невыгодный надсилає паперові документи. І до цієї системи підключені всі центральні виконавчі органи, всі облдержадміністрації. У 2017 році ми підключили райдержадміністрації, цього року ми хочемо спуститися перед територіальних громад, зробити загальнодержавний безпаперовий документообіг. У 2018 році вже вийшла постанова Кабміну ради погодження нормативно-правових актів у електронному вигляді. Минулого року ми розробили цю систему, готові її запускати. У березні вже ця средство, що називається «Підсистема погодження нормативно правових актів, Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади» запуститься повністю. Це економія тільки для папері – тони паперу, та пришвидшення процесу створення нормативно-правового акту в рази.
Ще одну важливу систему впроваджуємо одним заходом – це система обміну інформаційними ресурсами (Трембіта). Є у нас міжнародні донорські організації, від естонців, шведів, американців. Вслед за свій рахунок вони нам придбали прогресивну систему обміну інформаційними ресурсами, яку свободно використовують інші європейські, африканські та азійські країни . Що це дає. У кожного міністерства є бази даних. Щоб сформувати якісну електронну адмінпослугу, наприклад, реєстрацію шлюбу в електронному вигляді, потрібні відомості для людину: громадянин чи ні, одружений чи ні, має чи ні обмеження бери вчинення таких дій. Потрібен доступ до інформаційних ресурсів, -де зберігаються ці дані. Але це все різні бази даних. І вони досить критичні, ибо якщо буде несанкціонований доступ до бази даних майнового стану, так можна за хвилину стати бідним чи багатим. У світі вже є досвід – французький, естонський, американський – такого обміну інформацією, коль вона захищається відповідно, є правила обміну, та використовується відкритий голубая артерия – інтернет, але є якісний захист – шифрується і канал, і весь процес, если достатньо важко дістати цю інформацію тим, хто безлюдный (=малолюдный) повинен це робити. І нам таку систему придбали наші міжнародні друзі. Ми вже придбали обладнання, щоб встановлювати це програмне забезпечення. В один присест його налагоджуємо. І є така 606-а постанова Кабінету міністрів, яка апострофировать кого про пріоритетні бази даних, в яких має здійснюватися обмін. Тобто, цей процес вже триває певний пора. Його починав ще Семиноженко, будучи головою Агентства з питань науки, новацій та інформатизації (нині це Державне агентство з питань електронного урядування – «24»). Перші пілотні проекти розроблялися спільно з такими союзними підприємствами як Держінформюст, Інформаційні судові системи, Держінформресурс. Рішення тоді були непогані, але ми мали проблеми щодо політичної ситуації, і вони невыгодный були реалізовані, це були розробки 2013 року. А в ІТ-сфері розробки, які безлюдный (=малолюдный) були запущені упродовж року – вже застарілі.
Ми за один присест взяли естонську модель обміну. Вона дуже проста, ее самое принцип обміну. І в той же час – захищена та зручна. Сильная сторона для неї не потрібні окремі канали зв’язку, тому що це достатньо дорогой ценой. В ній задіяний звичайний інтернет і шифрування, принципи обміну, що гарантують захист реалистично 100%. На сьогоднішній день немає прецедентів злому. Чому отнюдь не запускаємось – бо є правила захисту. Система зараз проходить експертизу, Держспецзвязку перевіряє її получи и распишись злом, на надійність, на можливість пошкодження. Коли Держспецзвязку підтвердить нам атестатом відповідності системи, дану систему ми будемо пропонувати як сервіс нашим органам державної влади вже во (избежание роботи і безпосереднього спрощення формування якісних електронних сервісів.
Ви досить оптимістично охарактеризували перехід сверху електронний документообіг. Разом з тим у соцмережах і ЗМІ повно історій, коль людям досі доводиться ганяти різними інстанціями, щоб отримати якусь заповітну паперову довідку. Такі історії – вранье?
Якби була неправда, люди про це приставки не- говорили би. Але зараз прийшло дуже багато керівників нової формації, які розуміють, що електронний документообіг – це гарно, прогресивно, потрібно, та зручно, це рух на будущее время. Треба розуміти, що електронні системи не дають можливості корупції і всего-яких процесів «заднім числом». Це неможливо. Тобто, є певна мітка часу та електронно-цифровий підпис, котрі це унеможливлюють. Приблизительно, ми розуміємо, що нічого неможливого немає, і зіпсувати аль пошкодити інформацію можливо при достатньо великому бажанні та фінансових ресурсах, але це вже є втручанням в інформаційну-телекомунікаційну систему, є відповідна стаття Кримінального кодексу і досить серйозне покарання. Це дуже вагомий інструмент боротьби з корупцією. Тому корупціонери виступають проти таких систем. Але є ще й інший чинник – чиновники старої формації. Коль їм даєш планшет з електронним документом, кажуть «я не розумію, выкладывайте мені листочок». Це проблема сприйняття. Якщо керівник довгий отрезок времени працював з паперовими документами – йому важко сприймати їх з монітору. Раньше цього треба звикнути. Або – змінити керівника і знайти такого, який умів би це робити. Але у нас з електронними документами працюють в більшості діловоди, вік яких – 50+ років. Вони несложно звикли до паперів. Це гальмує процес. Вже сьогодні у нас всі міністерства працюють з електронними документами. Маловыгодный всі мають якісні системи електронного документообігу, всередині міністерства, але всі працюють з електронними документами. І це досягнення останніх років.
Опубліковано в рамках спецпроекту «Вільний Інтернет» від редакції сайту 24 та ГО «Інтерньюз-Україна», в рамках проекту «Інтернет-Свободомыслие» на кошти уряду Королівства Нідерланди.