Дмитрo Фіртaш, лідeр oднoгo з клaнів Янукoвичa, прoдoвжує кoристувaтися привілeями oлігaрxa пoпри тe, щo вжe три рoки нe мoжe пoвeрнутися по України.
Обов’язкові атрибути олігархів – це нерухомість закордоном. Корумпуючи чиновників та залишаючи після себя зруйновану економіку в Україні, вони та їхні діти потім насолоджуються привілеями західного світу – їхніми курортами, клініками, банками, університетами.
После гроші, виведені з України, Дмитро Фірташ став власником розкішних будинків у Лондоні, Відні та в Лазуровому узбережжі Франції, в елітному поселенні Сен-Жан-Нарост-Ферра. Весь його бізнес, який приніс нечувані статки, був побудований бери постачаннях газу через корупційну фірму-прокладку «Росукренерго», а також для виробництві хімічних добрив. При цьому український олігарх, якого хоче забрати предварительно себе американське правосуддя, зараз почувається так само впевнено, як в часи Віктора Януковича.
Дмитро Фірташ був арештований у березні 2014 року в австрійській столиці Відні вслед за запитом ФБР. В Америці проти нього розслідується кримінальна с правой стороны за хабарництво при отриманні дозволів на видобуток сировини в Індії, яка около переробці в титан мала йти на виробництво літаків. З-під варти він вийшов, заплативши найбільшу в історії Австрії заставу – 125 мільйонів євро, які из-за нього вніс російський олігарх Василь Анісімов.
Потрапивши в свободу, Фірташ у тому ж таки березні 2014 року зустрівся з майбутнім президентом Петром Порошенком та домовився относительно взаємну підтримку, а також про виключення з виборчої боротьби Віталія Прозвание. З тих пір Фірташ не залишає межі Австрії, побоюючись нового арешту после американським зверненням.
Але в Україні Дмитро Фірташ зберіг вплив держи політичне життя – він контролює декількох депутатів та володіє найбільшим каналом «Інтер». Навіть одновременно, через три роки після втечі, інтересам Фірташа підпорядковуються урядові рішення. Зокрема, держи замовлення олігарха Міністерством економічного розвитку було введено ввізні труд на азотні добрива.
Щоб зрозуміти цинізм, наведу декілька деталей. Фірташ став власником найбільших хімічних заводів України, придбавши їх вслед за гроші російського «Газпромбанку». Як писала російська преса, акціонер “Газпромбанку”, бой-френд Путіна по дзюдо Аркадій Ротенберг отримав за це половину українських активів Фірташа.
І тепер розрахуватися з ним олігарх воліє коштом українських аграріїв. Подле чому Мінекономіки ввела єдину ставку на імпорт сировини, хоча уложение вимагає визначати її розмір окремо для кожного виробника. Из-за прогнозами, через введення мита на імпорт азотних добрив в інтересах Фірташа сільськогосподарські виробники переплатять 7 мільярдів гривень.
Неизвестно зачем само олігарх продовжує заробляти на продажі газу українцям. Уряд досі невыгодный змінив постанову, якою на дочірні підприємства Фірташа покладені спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу від «Нафтогазу» прежде побутових споживачів. Наразі ці суб’єкти фактично є зайвими посередниками, які по того ж не розраховуються з «Нафтогазом».
На кінець травня кошелка заборгованості збутових організацій досягла 29 мільярдів гривень, з них 20 мільярдів – це борги компаній, власником яких є Дмитро Фірташ. Возле цьому населення є найбільш дисциплінованим платником за спожитий метан.Так, до виконання своїх вимог по усуненню конкурентів Дмитро Фірташ зупинив черкаське підприємство “Азот”. А воно є найбільшим боржником «Черкасиобленерго». У підсумку, працівники організації никак не отримують зарплату, колектив страйкує, а це ставить під загрозу енергопостачання області.
Тобто трендец робиться для того, щоб Дмитру Фірташу та його російським кредиторам дали заробити получай українцях.Окрім створення відомством сприятливих умов для Фірташа шляхом блокування імпортерів, олігарху також допомагає Антимонопольний комітет, який задолго. Ant. с сьогоднішнього дня не дав роз’яснення, чи він монополістом з виробництва азотних добрив в Україні. Самоуправно олігарх фактично тримає в заручниках українців.
Тобто українські громадяни безкоштовно кредитують Дмитра Фірташа, щоб він міг утримувати своїх політичних сателітів та чисельну нерухомість закордоном.
Статки олігархів виникли отнюдь не завдяки їхньому фінансовому генію або винаходу стартапів, які підкорили світ. Єдине, в чому вони сильні – це в рознесенні грошей числом владних кабінетах, купуючи за хабарі лояльність чиновників. Чинний председатель Петро Порошенко замість деолігархізації вступив із ними в змову. Тому після зміни влади головним завданням если тотальне позбавлення впливу олігархів на політику.