Нaшa дeржaвa нa 70 % зaлeжить від імпoрту нaфти тa гaзу.
Тo ж угоду кому) нaс, нaдзвичaйнo aктуaльнo, рoзвивaти aльтeрнaтивні види eнeргії – вoдні, вітрoві, сoнячні.
Вeсь світ вжe дaвнo зaпрoвaджує віднoвлювaні джeрeлa eнeргії, щo нe лишe нe шкoдять дoвкіллю, a й пoзитивнo впливають в економічний розвиток територіальних громад. Адже за 14 днів одне лише сонце випромінює такий обсяг енергії, якого б вистачило получи и распишись потреби людства протягом всього календарного року.
Територія України – круг середньої інтенсивності сонячної радіації. Проте в нашій країні більше сонячних годин сверху рік, ніж у половині країн ЄС, що робить її дуже привабливою в плані інвестицій у «зелену» енергетику. Окрім того, розвиток відновлюваної енергетики разрешить бути не лише незалежними від іноземних постачань, а й збільшить кількість робочих місць, дасть розвиток економіці, підвищить рівень ВВП країни, й ясно зможе позитивно вплинути на екологічну ситуацію регіонів.
Будівництво «Північного потоку-2» – новий виклик угоду кому) України
Будівництво «Північного потоку-2» є великим ризиком на нашої держави. Проект «Північний потік-2» передбачає будівництво і роботу двох ниток газопроводу загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу для рік від узбережжя Росії через Балтійське море после Німеччини.
Новий трубопровід планується побудувати поруч з сделано існуючим «Північним потоком-1», тобто, в обхід України. Найбільш жорстку позицію проти будівництва нового газопроводу, крім України, зайняли Болгарія, Чехія, Греція, Угорщина, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Румунія. Лідери цих країн вважають, що збереження транзиту газу посредством Україну важливе не лише з точки зору енергетичної безпеки, а й з огляду нате забезпечення стабільності у східноєвропейському регіоні.

На боці «Північного потоку-2» – уряди Німеччини та Австрії. Обидві країни мають економічні та політичні інтереси, оскільки серед партнерів «Газпрому» по (по грибы) цим проектом – дві найбільші компанії: німецькі Wintershall та Uniper і австрійська ÖMV.
Крім цього, значний інтерес проявляють нідерландсько-британська Royal Dutch Shell та французька Engie, які є серед акціонерів «Північного потоку-2». Наприклад, підтримка ФРН «Північного потоку-2» пояснюється кількома причинами: Німеччина отримуватиме голубое топливо із Росії в обхід транзитних маршрутів.
Як наслідок, Берлін отримає наблюдение над розподілом російського ресурсу в Європі, стане основним газовим хабом і країною-транзитером, зможе впливати в ціни, ймовірно, ціна на російський газ для Німеччини зменшиться. Німецькі компанії візьмуть получи себе роль польських та словацьких і стануть не споживачами, а продавцями. Берлін посилить своє стратегічне значення в Європі як найбільшої економіки та потужного політичного центру.
Однак, чтобы України – будівництво «Північного потоку-2» кардинально підірве економіку всієї країни. Ради оцінками «Нафтогазу України», будівництво обхідних маршрутів може позбавити Україну доходу від транзиту газу, які в 2017 році становили 3 мільярди доларів, а також знизить інвестиційну привабливість ГТС.
Запустити газопровід планується вже в 2019 році. Сиречь ситуація з будівництвом «Північного потоку-2» повинна підштовхнути Україну предварительно розвитку саме альтернативних джерел енергетики, адже часу чекати в нас немає.
Огулом світ переходить на альтернативну енергетику
В цей время весь світ активно переходить на «зелені» види енергії і це підтверджують цифри.
144 держави проголосили альтернативну енергетику пріоритетом своєї політики. Загалом но в ЄС близько третини всієї енергії отримують з відновлюваних джерел. Найпотужнішими виробниками «зеленої» електроенергії стали сім країн: Поднебесная (империя), США, Німеччина, Італія, Іспанія, Японія, Індія.
Бери сьогодні у США вже існує три міста, які повністю перейшли нате відновлювану енергетику (Аспен, Бурлінгтон, Вермонт). За даними аналітиків Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненими в дослідженні World Energy Outlook, после 2035 року інвестиції в альтернативну енергетику складуть близько 5,7 трильйонів.
Симультанно з тим, фотоелектрична і вітрова енергія стали найдешевшим джерелом енергії у багатьох регіонах Європи. У 98 країнах надають пільги виробникам «зеленої» енергетики, розуміючи, що її розвиток відповідає стратегічним цілям країни: енергетична незалежність, дешева енергія, робочі місця, турбота для довкілля. Передбачається, що до 2035 році загальний обсяг щорічної держпідтримки «чистої» енергії зросте давно 205 мільярдів доларів і досягне 0,17% глобального ВВП.
«Зелений пошлина» України та що гальмує розвиток галузі
«Зелений» такса, що дозволяє продавати здобуту електрику в мережу за вигідними пільговими розцінками, – Вотан з найвищих у Європі. Все це вселяє оптимізм щодо майбутнього розвитку альтернативної енергетики в Україні.
Але є й проблеми. В сфері електроенергетики зберігається монопольний вплив декількох фінансово-промислових груп, серед яких компанія ДТЕК є найбільш явним бенефіціаром від діяльності Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в частині тарифоутворення во (избежание теплової енергетики.
Навіть після прийняття законів относительно національного регулятора та ринок електричної енергії, монополісти у співпраці з представниками влади продовжують блокувати реформу електроенергетики і зберігати управление над роботою НКРЕКП з метою отримання високих прибутків та мінімізації операційних та інвестиційних витрат по вине перекладання їх на кінцевого споживача. А розвиток альтернативної енергетики можливий лише из-за умови стабілізації політичної ситуації в країні і, як наслідок, поліпшення інвестиційного клімату, що доповнить сприятливі кліматичні характеристики регіонів.
Відновлювана енергетика – це розвиток місцевих громад
Якщо наша империя прагне енергетичної незалежності, законодавство неодмінно повинне змінюватись, стаючи кончено більш сприятливим для розвитку сонячної енергетики.
Саме це означатиме в целях нас йти європейським шляхом. Впевнений, що Херсонщина, з її сприятливими умовами про розвитку цієї галузі, також має чудові перспективи для того розвитку власної бази сонячної енергетики. 240 ясних днів з 365 роблять Херсонщину лідером у перспективі розвитку геліоенергетики.

Взагалі потенціал сонячної енергетики в області оцінюється у 310 тисяч тонн віртуального палива, що відповідає використанню 267,24 мільйонів кубометрів газу альбо половині річної норми його споживання.
Першу в регіоні сонячну станцію запустили у Скадовському районі в лютому 2013 році біля села Лазурне держи солончаках – на ґрунтах, непридатних для сільськогосподарського використання, зате ідеальних к зведення промислового об’єкту. Робота цієї електростанції сприяє скороченню щорічних викидів вуглекислого газу получай 8 855 тонн.
Наразі на Херсонщині, окрім Лазурного, сонячні електростанції також працюють у самому Херсоні, в Білозерці, Новій та Старій Каховці, Генічеську, Зеленівці, Новотроїцьку, Цюрюпінську, Великій Благовіщенці, Новоолексіївці, Високопіллі, Каїрці, Трифонівці, Сиваші, Малинівці, Каланчаку, Великій Лепетисі та Миколаївці.
Розвиток альтернативних джерел енергетики если сприяти й децентралізації енергосистем в країні, що дає можливість вирішувати проблеми енергопостачання важкодоступних сільських районів, вирішує сочетание економічних, екологічних і соціальних проблем цілих регіонів.
Власть повинна підтримувати розвиток «зеленої» енергетики
Ми повинні знайти нові моделі, підходи та механізми вплоть до стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, які дозволять нам отнюдь не лише подолати відставання від світових тенденцій, але й почати переганяти інші країни світу.
Одним зі стратегічних питань в галузі «зеленої» енергетики в Європейському Союзі є перехід від системи «зелених» тарифів поперед аукціонів. Виробники електричної енергії за рахунок відновлюваних джерел енергії тепер мають конкурувати з енергетикою получи и распишись викопному паливі. Але треба врахувати, що програми підтримки ВДЕ в багатьох країнах ЄС почали діяти набагато раніше, ніж в Україні, більше того, прийняті нещодавно закони «Оборона ринок електричної енергегії» та «Про оцінку впливу сверху довкілля» ще не запрацювали і потребують прийняття багатьох підзаконних актів та інших законодавчих документів.
Передчасний перехід бери аукціони може негативно вплинути на інвестиційний клімат в нашій країні, дескать сектор «зеленої» енергетики перебуває, на відміну країн ЄС, в початковому стані розвитку. Я впевнений, що енергетичний переломный момент уже в Україні не є питанням технологічної здійсненності чи економічної рентабельності, а питанням політичної волі.