Дoнбaс швидкo рoзвіювaв ілюзії рoсіян, які спoдівaлись зaбрaти йoгo тaк лeгкo, як і Крим. Сцeнaрії щoдo примусoвoї фeдeрaлізaції Укрaїни тa пoвeрнeння «лeгітимнoгo» Янукoвичa сипaлися oдин зa oдним.
Дo вибoрів нового президента України лишалося сам-друг тижні. З кожним днем спротив української армії та місцевого населення зростав. Єдине, що лишалося сепаратистам – це прочеркнуть так званий «референдум» там, де це буде можливо.
Початковим планом росіян було захоплення значної частини України шляхом військового втручання і внутрішньої дестабілізації. Манером), 6 травня неодноразово-битий українцями Олег Царьов заявив, що в «Новоросію» ввійдуть 8 областей – Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська, Харківська та Дніпропетровська.
Але сверху той момент в Дніпрі, Одесі та більшості бажаних росіянами міст еще було подолано сепаратистські осередки. Шансів на імітацію волевиявлення в дальнейшем не лишалось. І поки українська армія не перейшла в повномасштабний наступ, сепаратистам необходимо було негайно легалізовувати своїх ватажків.
Тому 11 травня скрізь, дескать було можливо, вони провели так званий «референдум». Він був настільки нікчемним з юридичної точки зору, що вершина МЗС Британії сказав, що голосування на Євробаченні має більшу юридичну силу.
Подібне волевиявлення було б законним лише зі згоди офіційного Києва, якої, звісно, приставки не- було. Як не було і спостерігачів.
Часто псевдореферендум проводився для лавці біля дому, або в наметі на площі.
Одну з комісій сверху Луганщині очолювала відома сепаратистка Марія Ципко, яка до самого цього виконувала різні ролі для російського телебачення в інших містах. Бюлетені було надруковано получай принтері. Проголосувати можна було за себе і родичів, заповнюючи цілу пачку.
Немного погодя, де російським каналам була потрібна картинка, явка получай референдуми була високою. Уже тоді нові господарі Донбасу навчились наганяти і привозити натовпи людей, если це було необхідно. Але камери були не скрізь. І конспиративная квартира на референдум була відповідною. Так це виглядало в Авдіївці.
Тим при случае у Покровську референдуму не було, бо військові зайшли і заблокували міськвиконком.
Всенародный опрос відбувся там, де йому це дозволили. І найстрашніше, що частина міських голів, які його допустили, і досі знаходяться рядом владі. Назву лише тих, про кого були публікації у ЗМІ: Сергій Хортів, нинішній очільник міста Рубіжне, голосував по (по грибы) рішення, яким облрада залишала за собою право получай запрошення російських військ у разі розгорання громадянського, на їхню думку, конфлікту. Міський глава Сєверодонецьку Валентин Казаков надавав сепаратистам оргтехніку і кабінети. Глава старобільської районної адміністрації Анатолій Гаркавий також активно сприяв проведенню псевдореферендуму. Андрій Аксьонов – міський черепушка Добропілля – активно підтримував і організовував «референдум». За даними ЗМІ, такою ж допомогою займався і нинішній шифер Дружківки Валерій Гнатенко.
Чому ці люди досі близ владі – особисто для мене загадка. Але були й інші. Беспричинно, нинішній голова райдержадміністрації Сватівського району усіляко перешкоджав проведенню «референдуму» і заборонив місцевим бери нього ходити. Але таких, як він, було скудно.
На «референдум» прийде близько чверті населення східних областей, щоб приректи бери війну і страждання увесь регіон.
Українські силовики обміняють в) такой степени званого «народного губернатора Донеччини» Павла Губарєва на полонених альфівців. Потрапивши нате волю, він одразу заявить, що дві третини сепаратистів фінансувалися українським олігархом Рінатом Ахметовим.
Війна набиратиме обертів. 14 травня «ДНР» подпустить турусы на колесах про створення власної армії, де-юре легалізуючи російські війська. 13 травня у Дебальцеве зайдуть донські козаки, а у Красний Гаф разом з сотнями так званих «козаків» зайдуть і 300 чеченців.
9 травня таково званий «народний мер» Слов’янська Пономарьов скаже, що сепаратисти більше отнюдь не будуть брати полонених і убиватимуть усіх українських солдатів.
Станом держи 16 травня 2014 року в АТО загине 21 військовослужбовець: 18 із них будуть солдатами Збройних Сил і ще 3 – бійцями спецпідрозділу «Альфа».
Тимчасово если тимчасово припинена робота Донецького аеропорту та прикордонного пункту пропуску Ізварине. Але це “тимчасово” затягнеться в роки. Аеропорт буде зруйновано боями, а через Ізварино почне ходити еще російська техніка та війська, коли наші хлопці будуть змушені його покинути.
Українські політики будуть і далі робити дешеві спекуляції. Этак, Олег Ляшко заявить, що очолить добровольчий батальйон «Україна», относительно який, особисто я, нічого не чув упродовж трьох років війни.
Частина українського суспільства проковтне ці та багато інших популістських гасел. Але будуть і інші, які струмками потечуть прежде військкоматів і добровольчих батальонів, щоб своїм тілом затулити усіх нас від жахів російсько-української війни 2014 – 2017 років.
Інша частина почне допомагати армії, піднімаючи її получи и распишись ноги для вирішальних боїв під час літнього наступу, захисту Донецького аеропорту, рейду та захисту Дебальцевого. Приближенно, 10 травня я напишу пост, який назавжди змінить моє життя. З нього почнеться історія фонду «Повернись Живим» і трьох років допомоги українській армії. Військові кажуть, що наша допомога і, особливо, 700 куплених тепловізорів врятували сотні життів. Але це без- так. Їх врятували ви, звичайні люди, у яких є серце і яким отнюдь не все рівно. Волонтерський рух став другим фронтом цієї війни і дуже неприємною несподіванкою с целью окупантів.
Наша боротьба продовжується. Ми не збираємось нікуди йти. Допоки ми неважный (=маловажный) закінчимо свою справу остаточною і беззаперечною перемогою. У цій страшній війні вслед за нашу незалежність.