«Правило, з якoгo випливaє сучaснe eкoлoгічнe зaкoнoдaвствo дeмoкрaтичниx крaїн: «polluter pays» (зaбруднювaч плaтить) пoки нe діє в Укрaїні…»
Уряд зaтвeрдив перелік органів державного нагляду (контролю), получи які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Перед переліку включено органи, на сфери діяльності яких невыгодный поширювалася дія мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у 2017 році, а також додатково виводяться з-під дії мораторію органи державного ринкового нагляду, сфери ветеринарної медицини, карантину та захисту рослин, санітарного нагляду, Держекоінспекція та її територіальні органи, Мінприроди та ін.
Нинішній трио довкілля в Україні катастрофічний і в більшому ступені завдяки підприємствам-забруднювачам, які користуються низькими штрафами, відсутністю перевірок і відповідно повною безкарністю вслед порушення екологічного законодавства, – вважає заступник голови правління ВГО «Зелений Бумага» Зоя Мельник. – На разі, вийти з такого стану можливо посредством жорсткі заходи відповідальності до забруднювачів (штрафи, позбавлення дозволів, припинення діяльності підприємства). І механізм реалізації цих повноважень держекоінспекторами получай практиці повинен бути максимально спрощений.
Принцип, з якого випливає сучасне екологічне законодавство демократичних країн: «polluter pays» (забруднювач вносить) поки не діє в Україні.
Крім того, бери законодавчому рівні слід розширити фінансово-господарські санкції саме юридичних осіб (підприємств-забруднювачів), зазначає експерт. Оскільки сьогодні застосовуються лише звичайні адміністративні та кримінальні санкцій после фізичних осіб (як правило притягують до відповідальності стрілочників – інженерів, екологів, встановлюючи їм мізерні штрафи). Наскільки ефективним є во (избежание відновлення стану чи компенсації за завдану шкоду довкіллю, якщо інженер великого промислового підприємства дать на лапу 1200 гривень штрафу?
Іншою проблемою є абсолютна невідповідність між обсягами наданих повноважень, покладених обов’язків та реальним рівнем матеріально-технічного забезпечення держекоінспекторів, що є одним з багатьох корупційних ризиків, адже единица, яка уповноважена здійснювати розрахунок збитків на багатомільйонні суми, следовать проведену роботу отримує заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму.
Крім того, відсутність у держекоінспекторів, які в процесі здійснення нагляду из-за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та законодавства у галузі мисливського господарства і полювання, табельної зброї та чітко визначеного форменого одягу контактує з озброєними особами в умовах, які без- є сприятливими для його власної безпеки, життя та привет’я.
Звичайно ці проблеми слід вирішувати в комплексе і за рахунок покращення матеріально-технічного забезпечення разом з проведенням реформи Державної екологічної інспекції, адже створення якісного кадрового потенціалу здатного, відповідно вплоть до законодавства, високоефективно виконувати завдання і функції держави можливо лише следовать умови відповідного соціального, фінансового та матеріального забезпечення відповідного державного інспектора, – вважає пані Мельник.
Читайте також інші коментарі задолго. Ant. с «екологічних» законів: Забруднювачі води повинні йти під рассуждение Закон «Про стратегічну екологічну оцінку»: Рада дарма «тягне кота вслед за хвіст» Нові правила поводження зі сміттям: що исповедь знати українцям Екологічні проблеми України: нові штрафи ситуацію безлюдный (=малолюдный) врятують