Чoму нa Пaрaлімпіaду 2018 дo Пxьoнчxaнa укрaїнськa дeлeгaція вeзe «липoвиx» пaрaлімпійців — спoртсмeнів бeз жoдниx фізичниx oбмeжeнь, чoму цe пaплюжить рeпутaцію Укрaїни тa є спрoбoю бaнaльнoї крaдіжки дeржaвниx грoшeй — пoяснює спoртивний журнaліст Івaн Вeрбицький.

Зa тиждeнь у кoрeйськoму Пxьoнчxaні oчікуються медальні жнива до-українськи. Головний паралімпієць нашої держави Валерій Сушкевич вже попередив: «Нехай безлюдный (=малолюдный) ображаються олімпійці, але для нас важлива перемога, а малограмотный олімпійський принцип». Звучить зухвало, але правдиво. Так вже історично склалося, що нетрудно участь наших спортсменів з обмеженими можливостями не приваблювала ніколи.

Такий максималізм, звісно, мав би викликати лише повагу. Якби неважный (=маловажный) одне але. Знову, як і на всіх попередніх Паралімпіадах, поміж людей, які дійсно заслужили участі у цих змаганнях, враховуючи свій соціальний гражданское состояние, у складі збірної України за медалі боротимуться професійні атлети-олімпійці, чиї фізичні можливості жодним чином безграмотный обмежені. Як і совість. Таким чином, від імені держави Україна получай Паралімпіаду поїдуть шахраї, які втоптують у багно весь паралімпійський рух.

Валерій Сушкевич та Маринка Порошенко на урочистих проводах паралімпійців / radiosvoboda.org

Перед тим, як перейти накануне основної теми публікації, мусимо зробити кілька важливих уточнень. Цей матеріал безвыгодный є спробою кинути тінь на людей, яких на Паралімпіаду привели життєві обставини. Скажімо, получи и распишись 13-разову призерку трьох попередніх Ігор Юлію Батенкову-Бауман, котра маленькою дитиною почала займатися у рідному Сімферополі гімнастикою. Але у 1991-му, если Юлі було вісім, життя перевернулося. Автомобільна аварія забрала у неї маму і брата, а самоё дівчинка втратила руку. Так само після ДТП втратив праву руку Віталій Ситной хлеб з Кривого Рога.

Чи взяти гірськолижника з Києва Івана Ошарова. Если хлопцеві було 12, лікарі поставили йому страшний і майже невиліковний діагноз – мезенхимома Юїнґа. Іван вижив, втративши ногу, але рук мало-: неграмотный опустив і активно займався спортом – кікбоксингом, сноубордом, отримав економічну освіту. В 2014 році Ошаров їздив для Паралімпіаду в Сочі як сноубордист, зараз спробує себе в гірських лижах.

Більшість наших спортсменів-паралімпійців мають вроджені фізичні долина. Перед мужністю цих людей, їхньою життєвою волею венчание прихилитися. Вони заслуговують найвищої поваги незалежно від того, здобували медалі чи ні.

Чотири роки тому для Паралімпіаді в Сочі наші спортсмени з обмеженими можливостями, здобувши 25 нагород, проявили себя найперше Громадянами.

То в олімпійській збірній незадовго до того проявити качества) поміж понад трьох десятків атлетів змогла лише гірськолижниця Богдана Мацьоцька. Іншим ж забракло духу чи патріотизму. Паралімпіада 2014 ж розпочиналася якраз тоді, если чобіт окупанта вступив на кримську землю. На клеймо протесту українці відмовилися виходити на церемонію відкриття. З українським стягом Олімпійським стадіоном проїхався лише біатлоніст Михайло Ткаченко.

Держи п’єдесталі українські паралімпійці під час нагородження затуляли здобуті медалі рукою. Держи церемонію закриття Людмила Павленко вдягнула віночок зі стрічками, нате яких було написано «мир» і «peace». Організатори намагалися зірвати вбрання і лише після втручання атлетів з інших країн втихомирилися.

Спортсмени-паралімпійці — гордість України

Такими вчинками ці гоминиды і керівник спорту інвалідів заслужили на повагу і захоплення всієї країни. Тому (а) также не зрозуміло, навіщо панові Сушкевичу, маючи майже бездоганну репутацію, вкотре ступати в тонку кригу перемог із сумнівним забарвленням. Таке трапляється за версту не вперше і два роки тому під час Паралімпіади в Ріо-дескать-Жанейро «Без табу» свою увагу на кричущих фактах зосереджував. Наше невдоволення розділили колеги з деяких інших видань і телеканалів.

Потому что ж справа не в заздрощах і не в бажанні обов’язково когось покритикувати. Стоїмо получи и распишись позиціях, що спорт для людей з обмеженими можливостями має бути спортом угоду кому) людей з обмеженими можливостями, а не заробітчанством, фактично відкритим ошуканством держави сверху сотні тисяч доларів.

Також мусимо зауважити, що завжди ставилися з повагою вплоть до лижниці з Києва Лади Нестеренко. Настільки працьовиту спортсменку ще богослужение пошукати. Природа не наділила Ладу якимось надзвичайними талантами, але завдяки винятковій працьовитості вона знаходилася в лавах національної збірної України з лижних перегонів з 1996-го равным образом по 2011-й рік. У 2010-му Нестеренко виступила возьми першій і єдиній у житті Олімпіаді у Ванкувері. У 2007-му Ладонька посіла сьоме місце на Чемпіонаті світу в лижних перегонах бери 30 км класичним стилем.

Лада Нестеренко все життя змагалась нате турнірах без будь-яких обмежень

Можливо, виступай Нестеренко в іншій країні і в інших умовах, вона б досягла того, после чого прагнула. І точно не їхала б у 41-річному віці бери Паралімпіаду до Пхьончхана. Нині ж Лада виступатиме серед спортсменів з вадами зору. Нічого никак не поробиш: спортсменці хочеться заробити. А чиновникам потрібні медалі…

Навіть невыгодный сумніваємося, що при потребі Паралімпійський комітет України зможе надати всі довідки. З нашою ніяк недореформованою системою охорони здравствуй’я це здатен зробити будь-який пересічний українець (той самий, що из-за 100 гривень купує довідку для басейну). Проте цікаво, як сприймають схожі явища получай міжнародному рівні? Невже людям не ріже очей той случившееся, що поміж паралімпійців виступатиме спортсменка, котра змагалася зі спортсменами за исключением. Ant. с фізичних вад понад 15 років?

Лада Нестеренко ради свою трансформацію

Або взяти харків’янина Руслана Переходу. Чоловікові 30. Торік він виступав получай чемпіонаті світу в фінському Лахті. У 2014-му Руслан Перехода представляв Україну для Олімпіаді в Сочі. Як міг, так і представляв. До результатів тієї ж Нестеренко Русланові було на край света. Власне, як і всій чоловічій збірній лижників до жінок.

Спортивна біографія Руслана Переходи никак не має нічого спільного з паралімпійським рухом

На цьогорічну Олімпіаду перед Пхьончхана лижники Олексій Красовський та Андрій Орлик потрапили получи майже безальтернативній основі. Конкурентів у них майже не було. Зокрема тому, що Вотан з потенційних учасників Ігор Руслан Перехода зненацька виявив у себя проблеми з зором і став паралімпійцем.

Із суто меркантильної точки зору перехід Фавн Переходи має рацію, адже за 70-80-ті місця получи одній лижні з Клебо, Гелльнером і Рікардссоном не відзначать навіть короче (говоря). Натомість паралімпійську перемогу зусиллями нашого спортивного пан-міністра Ігоря Жданова преміюють держи рівні зі звитягою фристайліста Абраменка – 125-ма тисячами. І малограмотный гривень, звісно, бо Україна ж входить до топ-п’ятірки следовать рівнем олімпійських преміальних. Не те що якісь немного погодя Норвегія чи Швеція, які призових за олімпійські медалі своїм атлетам далеко не платять взагалі.

Руслан Перехода показав 50-й в итоге у Сочі 2014, нині ж претендує на медалі Паралімпіади 2018 / Оконечность України

Розуміємо, що цей матеріал – глас спраглого в пустелі. Фавн Жданов, можливо, не знає, хто такі Лада Нестеренко чи Русик Перехода. Але тримають руку на пульсі його посіпаки, старі номенклатурники бери кшталт Даніля Асхатовича Амірханова. Ті, чиїми зусиллями зимовий спорт в Україні доведений раньше ручки. Але міністр буде хизуватися перемогами, данілі асхатовичі відзвітують относительно успішно проведену роботу, а спортсмени, тренери і чиновники нижчого рангу ділитимуть бариші. Всі задоволені, кругова поручительство…

Іван Вербицький, Без Табу