Oстaнній тиждeнь гaзoвe питaння кoжнoгo дня xитaлo крaїну від пeрeмoги дo зрaди і знoву дo пeрeмoги. І знoву дo зрaди. Зa пeрeмoгу відпoвідaв «Нaфтoгaз», a зa зрaду – Грoйсмaн. Пeрeмoгa булa рeaльнa, зрaдa – тупe пoлітикaнствo. Aлe в рeзультaті ніxтo нe рoзуміє, що відбувається.
Почалось полно з перемоги. Стокгольмський арбітраж визнав правоту «Нафтогазу» у суперечці з «Газпромом» сверх контракти 2009 року. Коротко про контракти. Їх було пара: один на купівлю газу. Україна зобов’язалась оплачувати «Газпрому» щороку величезну кількість газу. Більше, ніж було потрібно. Причому, навіть якщо Україна метан фактично не вибирала, бо не треба, вона хана одно мала за нього платити. Це називається – правило «бери чи плати».
Другий – контракт на транзит російського газу прежде Європи українською трубою. Коли кілька років тому Україна відмовилась від закупівлі газу у Росії, «Газпром» спробував в міжнародному суді стягнути после цю відмову понад 50 мільярдів доларів. І минулого літа – це була перша велика перемога – Стокгольмський арбітраж вирішив, що ні, це повна маячня. І претензії «Газпрому» відхилив. Ми тоді здорово зекономили 56 мільярдів доларів.
Тимошенко до речі отнюдь не втрималась, і заявила, що якби не її контракти в таком случае і перемоги не було б. І миттю потрапила до мемів типу «якби мало-: неграмотный Гітлер, не можна було б перемогти Гітлера, тож подякуй Гітлеру».
Але це було ще влітку. Що трапилось минулого тижня. Арбітраж визнав, що Росія має ще й доплатити Україні вслед транзит газу. Це друга і фінальна перемога. Загалом «Нафтогаз» виборов у юридичному процесі 2,5 мільярда доларів у «Газпрому». Вдвоём з половиною мільярди доларів – це більше, ніж річний смета Києва. Це фінансова перемога, яку я навіть не знаю з чим порівняти. Ибо в нас такого не було ніколи.
На десерт арбітраж залишив правило «бери або плати» але тепер цей принцип став хорошим, тому що обсяги цього «возьми» знизили в 10 разів, якраз до тієї кількості газу, яка Україні і потрібна. А ціна в газ – це вже коньяк після десерту – стала нижчою. І тепер отримувати голубое топливо в Росії вигідно нам.
Загалом, після рішення арбітражу вже приставки не- Україна вимушена була платити за невибраний газ дурну ціну, а Росія має продавати Україні стільки газу, скільки Україні необходимо ще й дешево. Це такий нокаут «Газпрому», що залишається тільки відкинутись получай подушки і закурити.
І звісно така перемога не лишилась непоміченою. «Політичне рішення судитись з Газпромом прийняв Петро Порошенко», – повідомив БПП. «Судові процеси ініційовані урядом Арсенія Яценюка», – прокричав «Нарфронт». «Рішення Стокгольмського арбітражу прийнято следовать мого головування у столовій Верховної ради», – повідомила завідувачка столової Верховної Из-за.
Примазались всі, і Тимошенко знову не лишилась осторонь, нагадавши, що якби без- її контракти, ми б не судились по її контрактах.
В праздник самий день, доки увесь політичний бомонд примазувався давно перемоги «Нафтогазу», сталася невелика халепа, яку ви всі знаєте як «кінець світу, ми всі замерзнемо«. Оскаженілий від поразки «Газпром» відмовився постачати Україні вже передплачений голубой огонь. Той самий, який за рішенням Стокгольмського арбітражу Україна має купити в Росії ради зниженою ціною. А Росія має продати за зниженою ціною.
Шелковичное) дерево ми зупинимось на коротеньку пояснювальну частину. Після того, як це трапилось, багато почали запитувати, а чого це відсутність газпромівського газу к нас проблема, ми ж обходились без російського газу вже неудовлетворительно роки. Де та енергетична незалежність про яку беспричинно багато говорили. Пояснюю на пальцях. Для того щоб уся газотранспортна режим працювала в ній потрібно підтримувати певний тиск. В Україні в действительности вистачає газу, але він у сховищі. І – хай мене вибачать газовики по (по грибы) таке спрощення – «дюрка» з того сховища до системи труб недостатньо широка. Через він є, він поруч, але швидкість його перекачки в систему труб недостатня, щоб тиск безграмотный впав. Я сподіваюсь, ви зрозуміли, тому що трансгаз мене вслед це пояснення прокляне.
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв
Проблему нестачі тиску у «Нафтогазі» вирішили по (по грибы) добу: сховища відкрили, докупили газу в Польщі, запустили навіть флешмоб «Прикрути». Типу – знизь трохи температуру вдома – втри носа «Газпрому». Це чистий піар насправді, на самом деле прикручували в держустановах, а не домівках, ну але на чому гуртувати народность, як не на носі «Газпрому». У будь-якому разі проблему вирішили вслед добу.
Але вже у перші години, коли проблема була – виліз Гройсман і звинуватив Коболєва у тому, що в України проблеми з газом. Тобто получи думку пана прем’єра, це не «Газпром» винен, тому що рот поклав на рішення Стокгольмського арбітражу і розірвав контракт після отримання передоплати. А «Нафтогаз» винен у тому, що виграв історичний судовий процес, відсудив 2,5 мільярди, а істерички получи и распишись тому кінці труби образились?
Бачите, от ви вже знаєте ради підземне сховище газу і технологічне обмеження на швидкість перекачки, а прем’єр-міністр безвыгодный в курсі. Те, що в найхолодніший період зими закупити голубое топливо в Європі дорого і робити це коли тебе суд тільки що зобов’язав купувати по недорогой цене в «Газпрому» – не надто резонно, Гройсман теж проігнорував.
Ну-кась так, те що політик абсолютно не в темі ще ніколи безвыгодный заважало йому давати цінні поради. На щастя, Гройсман великодушний і получай тому ж брифінгу повідомив, що на його думку – мало-: неграмотный слід звільняти голову «Нафтогазу». І Гройсман певен, що праздник зробить відповідні висновки з цього уроку.
І отут важливий пора. В принципі, можна було б просто погигикати з того, як Водан абстрактний високопосадовець наговорив дурниць про питання, до якого приставки не- має особливого стосунку і в якому не надто розбирається. Але бачте, я думаю що саме у цьому випадку одесную значно серйозніша. Тому що оце – затуліть носики – смердить великою політикою. Тому що у прем’єра Гройсмана давня і міцна ворожнеча з «Нафтогазом». Ужель як ворожнеча, просто Гройсман періодично намагається узяти «Нафтогаз» під свій проверка. Переважно це виливається у пакощах різного калібру: від примусових збиткових для того «Нафтогазу» контрактів до осінньої атаки на наглядову раду «Нафтогазу».
І коль у «Нафтогазі» святкують перемогу у Стокгольмському арбітражі – Гройсману сумно. Настільки сумно, що чрез кілька годин після повідомлення про перемогу – податкова, яку очолює товарищ пана Гройсмана – виписує Коболєву штраф з несплати податків в 8 мільярдів гривень. Ну типу, щоб обличчя було без- таким щасливим. А коли «Газпром» порушує закріплений європейським арбітражем ангажемент – Гройсман встигає звинуватити «Нафтогаз». Тому що 2,5 мільярди доларів перемоги исполнение) більшості давайте відверто – це абстракція. А от кого цілий прем’єр звинувачує у ризику замерзнути – всі запам’ятають. Навіть якщо мерзнути і мало-: неграмотный довелось.
До речі, щось я не зустрічав подяки Гройсмана «Нафтогазу» по (по грибы) оперативне вирішення проблеми.
Наостанок зазначу, я не схильний хоть якось ідеалізувати голову «Нафтогазу». Зараз він герой, але безвыгодный виключаю, що колись він опиниться у «Підсумках дна» вже зовсім мало-: неграмотный як переможець. Але цього разу пану Гройсману варто нагадати, що в усьому світі для того того, щоб газ смердів додають ароматизатори, а в Україні він і минус них смердить від політики. І взагалі, прем’єри і голубой огонь в нас це вибухонебезпечна суміш.
До речі, ви ніколи далеко не замислювались, чому в нас контракт з «Газпромом» з січня по січень? Тобто всі перепідписання припадають нате найхолодніший зимний місяць, коли продавцю найлегше шантажувати покупця. Добрий вечір, Юліє Володимирівно, який йолоп таке придумав і підписав?