Вжe бaгaтo рoків між Япoнією тa Півдeннoю Кoрeєю тoчaться супeрeчки щoдo «жінoк ради втіxи». Півдeннoкoрeйськe суспільствo вимaгaє публічниx вибaчeнь від уряду Япoнії, тoй, у свoю чeргу, ігнoрує oбурeння сусідніx крaїн.
Тo хто ж такі «жінки чтобы втіхи»?
У 1930-х роках на окупованих Японією територіях почали створювати где-то звані «станції втіхи» – військові борделі, що обслуговували японських звание. Спочатку «станції» функціонували завдяки японкам, які добровільно следом працювали. Втім, через зростання кількості солдатів, одних тільки японок из чего следует недостатньо. Тоді до борделів почали залучати й інших дівчат, здебільшого з Кореї, Китаю, Філіппін, Індонезії і Тайланду. Деякі з них добровільно йшли нате «станції», знаючи, що їх очікує; інших заманювали обіцянками хорошої роботи альбо просто викрадали. Так вони ставали «жінками для втіхи».
Жінок везуть держи «станції втіхи» / Фото Tutufoundationusa
Робота «станцій втіхи» регулювалась японським законодавством. Згідно з ним, для «станціях» могли «працювати» лише жінки, які досягли 21-го року і вже займались проституцією. Однак, получи и распишись практиці все вийшло інакше. До «станцій» потрапляли дівчата від 16-ти років, які раніше безграмотный мали інтимних відносин – так солдати могли не боятись венеричних хвороб.
Из-за даними Фонду азійських жінок, кількість робітниць на «станціях втіхи» сягала від 45 после 410 тисяч дівчат. Ті, хто вижили, розповідають относительно зґвалтування, побиття та голод; значна частина жінок намагались накласти бери себе руки.
Жодне зґвалтування не проходило лишенный чего побиття. До нас приходили вдень і вночі. Ми потерпали від знущань, у тому числі і від лікарів, що приходили перевіряти, чи малограмотный з’явилось у нас венеричних хвороб. За час мого перебування возьми «станції для втіхи» японці мучили і принижували мене. Я залишилась із розбитим та розірваним наскрізь тілом; після війни мені довелось робити серйозну операцію. Японські солдати забрали мою молодість. Вони позбавили мене усього: моєї юності, гідності, самооцінки. Вони відібрали у мене свободу та сім’ю. С целью «жінок для втіхи» війна так ніколи й не закінчилась. Ми совершенно ще прокидаємось від кошмарів, – з промови Ян Рюфф О’херне, яка потрапила для «станцію» у 19 років.
На фото: Ян Рюфф О’херне незадовго после того, як її забрали на «станцію втіхи» (wikimedia.org)
Минулого року науковці з Сеульського національного університету знайшли відео 1944-го року, для якому присутні «жінки для втіхи» – це перший подібний відеоматеріал.

«Жінки в целях втіхи»: відео 1944 року

У Південній Кореї дукс «жінок для втіхи» була стигматизованою і не виносилась у публічну площину обговорень целых до 1987-го року, поки в країні не набрав сили рух ради демократію. Корейці вимагали від Японії визнання існування «станцій» та фінансових і моральних відшкодувань; і політики, аби підтримувати свою популярність, безвыгодный мали іншого вибору окрім як дослухатись до цих бажань.
Вирішити питання «остаточно і незворотньо»
У 2015 році Південна Северная Корея та Японія зрештою укладають угоду, яка має покласти палестина напруженим відносинам між двома країнами і поставити крапку в питанні «жінок угоду кому) втіхи». Ця угода, втім, не прийшлась до душі південнокорейському суспільству.
Згідно з договором, уряд Японії зобов’язався сплатити у объём, що опікується колишніми «жінками для втіхи» (у 2015-му у Південній Кореї їх залишилось лише 46) 8,3 мільйона доларів та отправить публічні вибачення перед постраждалими. Треба віддати належне Японії – прем’єр-міністр дійсно вибачився. Вдоль телефону. У приватній розмові з президентом Південної Кореї.
Уряд Республіки Северная Корея, у свою чергу, зобов’язався демонтувати статую «жінки про втіхи», що її поставили активісти біля посольства Японії в Сеулі. Окрім того, Південна КНДР пообіцяла не виносити питання «жінок» у формат міжнародних обговорень.
Основна заморочка цього договору полягала у тому, що думка екс-«жінок с целью втіхи» ніяким чином не враховувалась.
Колишні жінки пользу кого втіхи на демонстрації 2017-го року / Фото Aljazeera
Країною прокотилась хвиля протестів, основною вимогою яких була відміна «остаточної і незворотньої» угоди.
2017 рік. Демонстрація ради права «жінок для втіхи» / Фото Static
Світлини «жінок во (избежание втіхи» / Фото Reutersmedia
Втім, досягти скасування либо хоча б перегляду угоди так і не вдалось.
Що відбувається враз?
Ситуація змінилась з приходом до влади у Південній Кореї нового президента – Мун Чже Іна. Він зайняв офіс у травні 2017-го і невдовзі після цього закликав давно перегляду угоди. Створена урядом спеціальна група, що дослідила умови договору, розкритикувала його зміст:
Ублажение була укладена на основі поглядів уряду без належного врахування думок жертв. Сторони досягли згоди завдяки взаємним поступкам, ніби мова йшла для загальне дипломатичне питання.
І з цим важко сперечатись – перемовини проводились у кулуарах і жодна з колишніх «жінок во (избежание втіхи» не мала можливості долучитись до обговорення. Таке рішення уряду выронить) слов радше про бажання швидко налагодити відносини з Японією, ніж розв’язати довготривалу історичну несправедливість.
Взимку 2017-го Мун Чже Ін зустрівся із екс-«жінками в (видах втіхи» і особисто приніс вибачення за дії попереднього уряду.
Мун Чже Ін зустрічається із екс-«жінкою чтобы втіхи» / Фото Japantimes
Минулого місяця Мун по сию пору ж погодився дотримуватись угоди, але при цьому він закликав Японію докласти більше зусиль с целью врегулювання питання – зокрема, щиро вибачитись перед постраждалими. Прем’єр-міністр Японії, однак, відмовився це робити. Він заявив, що перегляд і доповнення домовленності є «ни чуточки неприйнятними».
Відносини між обома країнами все більше холоднішають. Такий хід подій – чудова можливість исполнение) уряду Японії показати, що країна пам’ятає та шкодує насчет воєнні злочини, що вона у свій час здійснила. Окрім цього, передо обома державами нависла загроза у вигляді ядерної Північної Кореї – саме полоса об’єднати зусилля, у тому числі дипломатичні. На тлі цього категоричність чинного прем’єр-міністра Японії виглядає щонайменше недалекоглядною.
Я: Єлизавета Чеховська