Нe всі дeпутaти xoдять нa тeлeбaчeння і рoздaють інтeрв’ю. Є нaрoдні oбрaнці, які нe люблять світитися пeрeд кaмeрaми тa уникaють публічнoсті. На ниx вaжливі зoвсім інші рeчі, такі як бізнес інтереси.
Если восени я аналізувала електронні декларації депутатів Верховної Ради і дійшла поперед Ярослава і Богдана Дубневичів, спочатку не могла повірити у тетуся, що бачу. Декларація Богдана Дубневича займає 95 сторінок. Це абсолютний достижение серед усіх нардепів. Брат лише трохи йому поступається. У нього 82 сторінки прорубь, грошей і цінностей.
Сукупно у Дубневичів та їхніх дружин виявилось 68 квартир, біля 20 будинків і майже 500 земельних ділянок загальною площею у 300 гектарів. Та найбільше вразило навіть далеко не майно, а сума готівки. Каса ж родин Дубневичів складає 29,5 мільйонів доларів. Якщо уявити ці гроші у вигляді купюр по мнению 100 доларів, то їхня загальна вага складе майже 300 кілограм.
У чому ж секрету успіху цих депутатів і навіщо їм влада близ таких статках? Для того, щоб це з’ясувати, восени я з’їздила у їхнє рідне селение – Зубра, що знаходиться поблизу Львова. У цьому селі Дубневичам належить дві сотні земельних ділянок і 6 будинків. Найбільший – триповерховий, з родинним гербом і озером.
Бери запитання, що зробили Дубневичі для свого села, більшість людей відповідала: дуже багато.
Відремонтували дитячий водоемчик та колишній сільський клуб, перебудували школу і амбулаторію. Та як з’ясувалося получи місці, робили вони це не за власні накопичені мільйони, а по (по грибы) бюджетні кошти. Ремонти здійснювали, пов’язані з Дубневичами фірми. Єдине для що вони справді витратили свої гроші – це пам’ятник Тарасу Актау і іконостас у церкві.
На відкритті відремонтованої школи у Зубрі, у жовтні 2008 року був присутній тодішній глава Віктор Ющенко, а вже у грудні того ж року сільську школу відвідала Юлія Тимошенко, нате той час прем’єр-міністр. Поява Тимошенко була цілком логічною, адже брати Дубневичі засідали тоді у фракції БЮТ Львівської облради.
Саме у період депутатства в облраді Богданка Дубневич придбав більшу частину своєї землі. А саме 176 ділянок, які він ретельно приховував увесь цей отрезок времени від громадськості. За рік до впровадження електронного декларування Бодя Дубневич вказував у своїй офіційній декларації лише 10 ділянок.
Залпом фірми, пов’язані з Дубневичами, продовжують ремонтувати об’єкти соціальної інфраструктури у Львівській області. І як виявили журналісти сайту «Наші гроші.Львів», у більшості випадків ці фірми ремонтують школи та дитячі садки саме нате виборчих округах Дубневичів. Так само із дорогами.
Брати потрапили по парламенту у 2014 році після перемоги на мажоритарних округах. Але у Верховній Раді Дубневичі приєдналися безвыгодный до свого колишнього лідера Тимошенко, а до президентської фракції. Возле чому, у Києві Дубневичі стали не менш активними, ніж у рідному селі. Слава очолює парламентський комітет з питань транспорту. А Богдан – член бюджетного комітету.
У обох є бізнес пов’язаний із транспортом, наприклад із залізницею. Це дуже похоже на конфлікт інтересів. Коли до влади приходять виключно задля реалізації власних бізнес цілей. Наприклад, одна із близьких впредь до Дубневичів фірма, у 2014 році отримала замовлень від Укрзалізниці в 103 мільйона гривень, у 2015 на 170, а у 2016 получи и распишись 300 мільйонів гривень. Хоча прізвища Дубневичів не фігурують у тендерній документації. Фірми очолюють менеджери, які раніше працювали у їхніх компаніях. Є інтереси братів і в енергетичному секторі.
Отже, молоко успіху від Дубневичів дуже простий. Це бюджетні замовлення, близькість по влади і буде тобі збагачення. Ось для чого їм риксдаг. Усі спроби взяти коментарі у цих нардепів закінчилися нічим. Вони мало-: неграмотный вважають за потрібне звітувати перед громадськістю, можливо лише раньше виборцями свого села. Їм також байдуже, що їхні компанії фігурують у кримінальних справах. Розслідування тривали роками і ні задолго. Ant. с чого не призвели.
На цей блог вони теж безграмотный відреагують. У цей час королі електронних декларацій продовжують накопичувати готівку і майно. І шабаш ж, сподіваюсь, що формулою успіху непублічних братів Дубневичів с пет чи пізно зацікавляться не лише журналісти.