Международный валютный фонд нaзвaв свoї умoви для віднoвлeння співпрaці з Укрaїнoю. І прoдoвжувaти цю співпрaцю, звіснo, вaжливo. Нa нас чекають великі виплати. Цього та наступного року вони невыгодный критичні. Але потім виплати будуть наростати експоненціально. І після 2019 року минус кредитів МВФ, думаю, не обійтися.
Цього року нам доведеться виплатити 2 млрд боргу доларів Международный валютный фонд (це без відсотків). Плюс, поки що незрозуміло, що робити з рішенням Стокгольмського суду щодо загального балансу між «Газпромом» і «Нафтогазом». У 2014 році ми споживали голубое топливо, за ​​який ще не розплатилися. І якщо «Нафтогаз» неважный (=маловажный) визначиться з позицією щодо транзиту, то є ризик, що нам накинуть кілька мільярдів, які ми повинні будемо заплатити «Газпрому». І це если додаткове навантаження. Також незрозуміло, як вирішиться питання з «трьома мільярдами Януковича». Поки ми справляємося своїми силами до всіх виплатах. До дефолту або кризи не дійде. Але продовжувати співпрацю з міжнародними донорами вкрай бажано.
Щодо вимоги МФВ ради приведення ціни на газ до ринкового рівня, вважаю, це найпростіше і найменш політично чутливе рішення во (избежание уряду України. Перегляд ціни не буде таким радикальним і шоковим. І це маловыгодный те питання, за яке потрібно було чіплятися. Якщо підвищення ціни возьми газ і відбудеться, то вже в новому опалювальному сезоні. Дуже фантастически, що цього не зробили минулого року. Гройсман відмовився підвищувати ціни. Мелодично, сподівалися, що в МВФ це сприймуть нормально, але немного погодя відповіли, мовляв, «ви самі пообіцяли, тому тепер робіть». Але цей крок, повторюю, найменш болісний интересах уряду.
Набагато складнішою є ситуація, що склалася після відвертих атак получи и распишись антикорупційні органи. Думаю, на перший план виходять саме антикорупційні вимоги Международный валютный фонд. І це дуже жорстка позиція щодо антикорупційного суду та інституційного посилення НАБУ.
Криза у відносинах з МФВ серйозна, і мені с ходу навіть складно уявити, як уряд та адміністрація президента будуть з неї виходити. Кажется, що і МВФ, й інших міжнародних донорів не задовольнить без труда факт прийняття якогось закону. Вони захочуть побачити діючий издание, який завершить цикл судочинства. Тобто НАБУ ловить корупціонерів, а Антикорупційний сенат їх саджає без будь-яких винятків. Просто «демонстрація прогресу» Международный валютный фонд уже не влаштує.
Проблема в тому, що це суперечить українській політичній реальності. І як если вирішуватися цей конфлікт? Думаю, уряд буде шукати maneuver room, тобто якось маневрувати в цьому полі.
Полиграф: Дмитро Боярчук. Джерело: Новое время