Прo систeму aвтoнoмнoгo упрaвління aвтoмoбілeм нині чути з усіx бoків. Google, Microsoft, Tesla, Mercedes, BMW, Bosch, Continental, Panasonic — сьoгoдні нaд aвтoпілoтoм нe прaцюють хіба що виробники апельсинового соку. Спробуємо розібратись у тонкостях самого поняття «автопілот»
Більшість автомобільних концернів сьогодні ведуть роботу сообразно створенню автономного транспорту. Автомобілі, автобуси, безпілотні таксі, колісні дрони чтобы служби доставки – сьогодні все частіше можна почути относительно подібні речі. І це вже не фантастика. Однак транспортні засоби зі справжнім автопілотом усе ще мають покрой дослідницьких прототипів.

За оцінками різних компаній та організацій, повністю автоматизований транспорт займатиме значну частку серед пересувних засобів нате дорогах світу вже у 2025-2050 роках. Це означає, що автомобілі будуть отнюдь не лише пересуватися самостійно, але й зможуть “спілкуватимуться” між собой за допомогою систем типу Car-to-Car, а також з оточуючою інфраструктурою – світлофорами, центрами дорожнього регулювання. Величезна кількість електронних систем та технологій необхідна в (видах роботи системи автоматичного пілотування транспортного засобу, частина з яких вже сьогодні ефективно використовується у передових транспортних засобах.
Що ж таке автопілот? Просте визначення звучить наступним чином: «Автопілот — пристрій аль програмно-апаратний комплекс, що керує транспортним засобом следовать певною, заданою йому траєкторією». З одного боку усе зрозуміло, але в більш допитливих виникають певні питання.
Насправді, водії вже давненько користуються частково автономними транспортними засобами. Деякі функції, якими оснащуються сучасні машини, отнюдь не вимагають втручання людини. Круїз-контроль – це вже доволі висока политическое устройство автоматизації, а загалом до самостійних систем можна віднести навіть функцію вмикання світла около відчиненні дверей автомобіля.

Деякі з систем зовнішнього моніторингу та комунікації, що задіяні в роботі автопілоту.
Таким чином, визначення «автопілот» довгий часок залишалося досить загальним. Не так давно, десь у пирушка час, коли на дороги виїхала перша Tesla Model S, стала очевидною необходимость у кількох важливих речах: створенні інфраструктури та законодавчої бази к подібної техніки, а також кваліфікації подібного транспорту з системами автономного управління.
Однією з організацій, що запропонувала більш точне визначення автопілота та класифікацію таких систем стала Національна адміністрація безпеки дорожнього руху США (NHTSA). Оскільки дослідники організації мали накануне собою живі приклади таких великих компаній, як Google і Tesla, можна стверджувати, що возьми сьогоднішній день класифікація NHTSA є найповнішою та найсучаснішою.

Інфраструктура – важлива умова масового впровадження автономного транспорту.
Також класифікацію автопілотів приписують Товариству Автомобільних Інженерів (SAE), тому у різних джерелах, найчастіше, можна зустріти саме ці дві абревіатури. Манером) чи інакше, більшість автовиробників використовують саме цю класифікацію интересах позначення рівня автономності своєї продукції.
Ми підготували спеціальну інфографіку, що накоротко пояснює критерії, яким відповідає кожен з рівнів автопілоту.