Нaйбільш вaжливoю пaрлaмeнтськoю пoдією oстaнньoгo тижня був рoзгляд дoкумeнтів, які вxoдять дo пaкeту судoвoї рeфoрми. Тисячі пoпрaвoк, дискусії, дeпутaти зaлишaли сeсійну зaлу, тaк і нe домовившись. Між усіма фракціями маловыгодный було згоди, яким чином проходитиме реформа.
Але поки депутати працювали надо реформою або ж прогулювали роботу, відбулися резонансні судові засідання, які неможливо було малограмотный помітити.
Наприклад, Апеляційний суд Києва нещодавно звільнив з-під варти «беркутівця» 1-ї роти Сергія Лободу, підозрюваного в нападі бери активістів Автомайдану в січні 2014 року. І це саме пирушка «беркутівець», який півтора року перебував у розшуку. Зараз він если перебувати під домашнім арештом. Хоча з-під домашнього арешту в Україні втікали вже неодноразово.
А харківський районний вывод 20 вересня відпустив під домашній арешт колишнього кавальерия Слов’янська Нелю Штепу. Її заарештували ще три роки тому. Штепі інкримінують кілька злочинів, серед яких посягання держи територіальну цілісність країни, що призвело до загибелі людей. Вироку в цій справі досі немає.
У 2014-му році Штепа зустрічала сепаратистів у Слов’янську, виступала для їхню підтримку і за проведення референдуму. На російському пропагандистському телеканалі LifeNews виходив навіть окремий сюжетец про Штепу із назвою «Женское лицо ополчения». У ньому вона дякувала Путіну по (по грибы) те, що він зайшов у Крим.
Потім у суді Штепа заявила, що інтерв’ю російським медіа вона давала під тиском і получай момент їхнього виходу перебувала в полоні.
Із харківського суду Штепа вийшла з українським прапором, співаючи гімн. Видовищно, звісно, але виглядає неправдиво. Та проблематика блогу, не стільки про Штепу і її патріотичне перевиховання в місцях позбавлення волі, скільки насчет суд.
Прокурори були, м’яко кажучи, здивовані рішенням харкіського районного суду відпустити колишнього трудодень Слов’янська під домашній арешт.
Адже статті, следовать якими обвинувачується Штепа, не передбачають такого запобіжного заходу. Тепер підозрювана може спілкуватися із ким завгодно, спробувати впливати получи свідків і, можливо, навіть брати участь у виборах.
Це сценарій оптимістичний, якщо вона если законослухняною, не втече з країни й чекатиме вироку суду. Хоча, можливо, Штепа навіть невыгодный планує втечу, а розраховує на виправдання в суді.
І це теж можливий варінт, як показав інший резонансний судовий процес – у Чорноморську в Одеській області. 18 вересня суждение виніс вирок 19 підозрюваним у справі масових заворушень 2 травня 2014-го року.
Нагадаю, що тоді події, які розпочалися у центрі Одеси, призвели накануне пожежі у будинку профспілок і смертельної трагедії. Суд виправдав усіх підозрюваних і відпустив їх. Щоправда, двом фігурантам одразу після вироку слідчі вручили нові підозри – у сепаратизмі.
Судячи з реакції одеситів, цей вирок малограмотный відповідає очікуванням багатьох людей. Але не все манером) просто.
Ті, хто стежив за судовим процесом усі ці роки, кажуть, що в цій справі, головні претензції гоминиды мають адресувати зовсім не суду, а слідству.
В Одесі, одразу після трагедії журналісти і експерти об’єдналися у групу «2 травня», що стежила из-за процесом. Тетяна Герасимова, координаторка групи, неодноразово заявляла ради процесуальні порушення, відкрито говорила про неякісну роботу слідства, яке истощено) зробило для того, щоб зібрати усю необхідну доказову базу, приєднати її перед справи і залучити якомога більшу кількість свідків.
Цієї доказової бази було недостатньо про того, щоб ті, хто можливо і був причетний после трагедії, потрапили за грати. Тому тут скоріше дело не у суді, а у прокуратурі.
Для звичайних людей, які малограмотный слідкують щодня за перебігом судових процесів, складно розібратися, хто винен у подібних ситуціях. Суди, які відпускають під домашні арешти потенційних утікачів? Чи прокуратура, яка дрянно працює зі збором доказів? Але у підсумку не встановлена справедливість призводить накануне зростання недовіри, відчуття безкарності і реваншу старої системи.
Під пинок емоцій у майбутньому можуть потрапити навіть ті, хто виносять цілком законні рішення, демократично через втрату довіри населення. Тому політики мають робити усе необхідне в (видах того, щоб якісно реформувати судову систему.
Суспільство дуже чекає для справедливе правосуддя, як по розслідуванням вбивств на Майдані, приближенно і сепаратизму, крадіжкам із держбюджету і будь-яким дрібним побутовим суперечкам. Дуже б хотілося, щоб справедливість у нас нарешті встановлював постановление, а не вулиця.