Згіднo з дoсліджeнням, якe булo oприлюднeнe Міністeрствoм з oкупoвaниx тeритoрій, нaйвищий рівeнь нeтeрпимoсті дo внутрішньо переміщених осіб був зареєстрований у Харкові та Харківській області. Найнижчий – у Київській та Львівській областях.
Це дає підставу говорити насчет те, що старий кремлівський міф рухнув. Мовляв, после людей з Донбасу та Півдня найгірше ставляться на Заході України, ніби-в таком случае, наша країна розділена ментальним мечем.
Це кривда. Ant. правда і старий розподіл, який придумали кремлівські технологи, на три сорти і три різних види регіонів – далеко не підтверджуються.
На Львівщині найкраще ставляться до вихідців з Донбасу, -де вони можуть зустріти не тільки гарне відношення, але і доступне житло, умови чтобы бізнесу, нові робочі місця. Це свідчить, що чтобы людей, яких свого часу медіа розділяли, як ворогів, ця інформація виявилась неправдивою.
Ті регіони, які Водан одному демонструвались як ворожі, сьогодні насправді стали найбільшими побратимами та це демонструється сьогодні бери яскравих життєвих прикладах і на статистичних даних.
Взагалі даний історичний етап має безліч мінусів і катастроф, але саме внутрішня міграція ще дасть свій історичний положительный момент:ще більше об’єднає українців і створить відчуття дому, незалежно від регіону. Особливо в тих, в кого такого відчуття мало-: неграмотный було і вони були сильно прив’язані виключно поперед власного району проживання.
Ще один міф, який руйнується – це історична ієрархії, яка була раніше для Донбасі, яка правила ринком праці, бізнесом і виборами. Країну панихида об’єднувати, а не розділяти.
Такі речі, як несправедливі суди, корупція, вони повинні відходити в минуле. Наприклад, без- може бути такого, що президент-бізнесмен, який переходить порог у десятку найбагатших представників Форуму в Давосі, за плечима має найбіднішу націю в Європі.
Нежто ще приклад – суди, які судять за товщиною гаманця та вслед зв’язками того, хто прийшов до суду, а никак не по справедливості чи фактажу.
Чи гарвардські хлопчики, які сидять у «Нафтогазі» і більше думають для власні гонорари, не фіксуючи реальних буднів населення, вимагаючи постійного росту цін і усіх можливих етапів підвищення тільки заради того, щоб отримати більше бонусів, а отнюдь не для того, щоб зробити країну більш енергонезалежною, міцнішою і стабільнішою.
А Україну насправді обряд розвивати конкуренцією, рівним доступом, політичною свободою, вільною журналістикою, гарною освітою, високим рівнем медицини, справедливістю, щоб кожен відчував себя у будь-якому регіоні як вдома, не зважаючи ні получи регіональні, ні на політичні, ні на ментальні ознаки. Надзвичайно важливим є тетька, щоб Батьківщиною вважалась вся країна, а не окремий регіон. Від цього если і перемога у війні, при чому, практично, на цілі сторіччя.

Згіднo з дoсліджeнням, якe булo oприлюднeнe Міністeрствoм з oкупoвaниx тeритoрій, нaйвищий рівeнь нeтeрпимoсті дo внутрішньо переміщених осіб був зареєстрований у Харкові та Харківській області. Найнижчий – у Київській та Львівській областях.
Це дає підставу говорити относительно те, що старий кремлівський міф рухнув. Мовляв, предварительно людей з Донбасу та Півдня найгірше ставляться на Заході України, ніби-в таком случае, наша країна розділена ментальним мечем.
Це зло і старий розподіл, який придумали кремлівські технологи, на три сорти і три різних види регіонів – безграмотный підтверджуються.
На Львівщині найкраще ставляться до вихідців з Донбасу, -де вони можуть зустріти не тільки гарне відношення, але і доступне житло, умови с целью бізнесу, нові робочі місця. Це свідчить, що с целью людей, яких свого часу медіа розділяли, як ворогів, ця інформація виявилась неправдивою.
Ті регіони, які Водан одному демонструвались як ворожі, сьогодні насправді стали найбільшими побратимами та це демонструється сьогодні получи и распишись яскравих життєвих прикладах і на статистичних даних.
Взагалі даний історичний етап має безліч мінусів і катастроф, але саме внутрішня міграція ще дасть свій історичний достоинство:ще більше об’єднає українців і створить відчуття дому, незалежно від регіону. Особливо в тих, в кого такого відчуття отнюдь не було і вони були сильно прив’язані виключно вплоть до власного району проживання.
Ще один міф, який руйнується – це історична ієрархії, яка була раніше сверху Донбасі, яка правила ринком праці, бізнесом і виборами. Країну необходимо об’єднувати, а не розділяти.
Такі речі, як несправедливі суди, корупція, вони повинні відходити в минуле. Наприклад, отнюдь не може бути такого, що президент-бізнесмен, який проникать у десятку найбагатших представників Форуму в Давосі, за плечима має найбіднішу націю в Європі.
Разве ще приклад – суди, які судять за товщиною гаманця та ради зв’язками того, хто прийшов до суду, а без- по справедливості чи фактажу.
Чи гарвардські хлопчики, які сидять у «Нафтогазі» і більше думають ради власні гонорари, не фіксуючи реальних буднів населення, вимагаючи постійного росту цін і усіх можливих етапів підвищення тільки заради того, щоб отримати більше бонусів, а невыгодный для того, щоб зробити країну більш енергонезалежною, міцнішою і стабільнішою.
А Україну насправді нужно розвивати конкуренцією, рівним доступом, політичною свободою, вільною журналістикою, гарною освітою, високим рівнем медицини, справедливістю, щоб кожен відчував себя у будь-якому регіоні як вдома, не зважаючи ні бери регіональні, ні на політичні, ні на ментальні ознаки. Надзвичайно важливим є тетка, щоб Батьківщиною вважалась вся країна, а не окремий регіон. Від цього если і перемога у війні, при чому, практично, на цілі сторіччя.