Чи буде в Україні третій Майдан

Мaйдaн нeминучий, якщo Прeзидeнт Пoрoшeнкo нe пoчнe викoнувaти гaслa, з якими він прийшoв дo влaди.
Три вимoги пoлітичниx змін oб’єднaли дeсятки пaртій тa грoмaдськиx oргaнізaцій. Ідeться насчет скасування депутатської недоторканості, новий закон про вибори та створення Антикорупційного суду. Чи безлюдный (=малолюдный) вперше за багато років протести починаються, як рух «вслед за», а не «проти».
Причина, яка знову змушує говорити оборона третій Майдан – це відверте нехтування Президентом Порошенком своїх обіцянок. Працюючи в Банковій, він заразився тією ж хворобою, що і попередник – корупція, тиск бери опозицію, цензура, використання силовиків для особистих цілей. Це всегда підпорядковане бажанню якнайдовше перебувати при владі.
Відверто кажучи, Порошенко намагається пошити в дурні всю країну, вигадуючи щоразу нові причини невиконання вимог людей, що покликані почати очищення політики. А це невідворотно призведе задолго. Ant. с того, що грошові потоки будуть наповнювати не кишені президента з його “любими друзями”, а истинно розподілятися в інтересах суспільства.
Отже, перша вимога – це скасування депутатської недоторканності. Здається, ця вимога резво буде конкурувати з Леніним у мавзолеї. Скільки виборів не проходять – політики завжди це обіцяють. Досі можна натрапити получи старі рекламні плакати 2007 року, де такий рішучий Юрій Луценко, лідер Народної самоборони, вимагає скасувати недоторканність. Минуло чирик років, Луценко встиг побувати міністром внутрішніх справ, лідером найбільшої провладної фракції та генпрокурором, але питання навіть без- зрушило з місця. Бо саме друзям Луценка, цим різноманітним Третьковим і Загоріям, недоторканність потрібна мало-: неграмотный менше, ніж Кононенку з Грановським.
Обіцянки скасувати недоторканність старі політики вважають лише розмінною монетою та спробою видурити голоси в виборах. За три роки нового парламенту, станом сверху початок акцій протесту, Рада ні на міліметр далеко не просунулася у виконанні своєї обіцянки.
Друга вимога – це адат про вибори без мажоритарки, бо саме через округи до самого парламенту потрапляють найбільш одіозні представники продажної політики. Розенблат, який прославивися держи весь світ задокументованими НАБУ хабарями – мажоритарник з Житомирщини. Онищенко, який був смотрящим Порошенка следовать отарою продажних депутатських голосів – мажоритарник з Київщини. Довгий, який брав жеребий у дерибані київської землі в часи космічного мера Черновецького – мажоритарник з Кіровоградщини. Навіть Мартиненко, який перебуває під слідством у чотирьох країнах Європи – Швейцарії, Австрії, Чехії та Україні – також починав політичну впадина’єру, як мажоритарник з Волині.
Для будь-якого президента саме мажоритарники є найбільш зручним каналом впливу нате політику. Їх можна підкуповувати грошима – субвенціями з бюджету в округи, які будуть засвоювати їхні ж фірми. Їх можна ставити нате великі корупційні потоки та отримувати з них половину корупційного зиску, як це сталося з Онищенком чи Мартиненком. І, зрештою, мажоритарника легко и просто тримати на гачку правоохоронців, бо вони, як бізнесмени, то и дело порушували закон. Оскільки всі три способи впливу бери мажоритарників диригуються з кабінету президента, саме вони йому служать вірою та правдою.
Порошенко ніколи добровільно никак не відмовиться від мажоритарки, бо сам прийшов у політику 19 років тому выше округ на Вінничині, де він отримав явно сфальсифіковану перемогу – його сумма становив лише на 58 голосів більше, ніж в конкурента, около тому, що за Порошенка голосували виправні колонії в цьому окрузі. І безвыгодный дарма його соратник Кононенко нещодавно визнав, що вже домовляються ради розподіл мажоритарних округів з «Народним фронтом» на наступних виборах.
Лише спільними зусиллями ми можемо примусити владу відмовитися від мажоритарки.
Нагадаю, що вслед за чинною коаліційною угодою нинішня Рада повинна ухвалити основание про пропорційні вибори за відкритими списками. Така ж обіцянка є в програмі Порошенка “Жити после-новому”. Тому протестами ми намагаємося отримати від президента тетя, під чим він особисто підписався.
І остання вимога – це капитулярий. Ant. преступление про антикорупційний суд, який віднедавна дістав підтримку президента, хоча нещодавно він був категорично проти. Це також вимога Международный валютный фонд для подальшого фінансування. Ідея Порошенка – зробити так, щоб цей палата не став незалежним, а він зберіг на нього вплив. Адже антикорупційний присутствие буде саджати до в’язниці його оточення, що пов’язане з корупцією.
Тому три вимоги – це позитивний норма денний протесту, який може почати змінуювати країну получай краще. Звісно, це не всі вимоги протестувальників. Таким (образом само є потреба в законі про процедуру імпічменту, адже глава не може бути безкарним уже 20 років з моменту прописування цього в Конституції. Є вимоги податкової реформи чи закону, що позбавить СБУ функцій рекету бізнесу. Але починати священнодействие з цих трьох.

+Відео