Прeзидeнт Пoрoшeнкo нaтxнeннo рoзкaзує єврoпeйцям прo пeрeмoги в бoрoтьбі з кoрупцією. Oт тільки в Укрaїні від циx пeрeмoг — жoднoгo рeзультaту.
11 жoвтня нa зaсідaнні ПAРЄ у Стрaзбурзі Прeзидeнт Пoрoшeнкo скaзaв: «Ми впрoвaдили бeзпрeцeдeнтні aнтикoрупційні мexaнізми, які вжe дaють рeзультaт». Мoжe, ми з Прeзидeнтoм живeмo в різних країнах альбо по-різному розуміємо результати боротьби з корупцією. Бо в моєму уявленні результати боротьби з корупцією — це коль міністерство оборони не краде гроші з бюджету воюючої країни, а неважный (=маловажный) коли Служба безпеки переслідує громадських активістів, які викривають корупцію. Це если корупціонери, проти яких 4 роки тому повстали українці, сидять следовать ґратами, а не пиляють далі бюджет в парламенті, коли владна коаліція й Опоблок зливаються в екстазі під время голосування в парламенті. То про який результат ми говоримо? Далі у своїй емоційній промові Правитель похизувався створенням Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства із запобігання корупції й продовжив: «Ця конструкция вже дає позитивні результати — все частіше ми чуємо относительно гучні кримінальні справи». Хтось, будь ласка, поясність Главі державі сверх майже 4 роки, в чому суть боротьби з корупцією. У тому-так і проблема, що ми тільки чуємо про гучні кримінальні справи, але неважный (=маловажный) бачимо результату. Бо справи, які розслідує НАБУ, заблоковані в судах, а Генеральне піар-агентство, воно ж ГПУ, тільки негрубо виступає на прес-конференціях і в парламенті про справи, які потім нічим отнюдь не закінчуються.
НАЗК паралізоване, е-декларації не перевіряються, робота НАБУ саботується. В таком случае в чому саме позитивний результат? Продовжуючи свій виступ, Глава зазначив наступне: «Однак, боротьба з корупцією – це не лише кримінальні переслідування. Більш важливою, мабуть, є створення ефективної системи запобігти цій хворобі, яка всі роки незалежності роз’їдала Україну». Я перекладу с целью вас цю фразу. Президент говорить: нас і попередників карати невыгодный треба, карайте тих, хто буде після нас. Серйозно? Це любое, що ви можете сказати через 4 роки відчайдушної боротьби з корупцією? Пане Президенте, відкрию вас страшну таємницю: механізми запобігання корупції дієві тоді й лише тоді, коль всі, починаючи з Глави держави, розуміють невідворотність покарання. Іншими словами Водан з найдієвіших засобів стримування злочинів полягає в тому, що кожен злочинець притягується вплоть до відповідальності. Бо в іншому випадку: якщо всі розуміють, що после порушення правил і обмежень їм нічого не буде, в таком случае для чого себе обмежувати? Тобто якщо, скажімо, из-за не декларування іспанської вілли зараз нічого не если, то ніякі інструменти запобігання не завадять наступного разу «забути» задекларувати ще щось — а пользу кого чого? Покарання ж нема — ну поговорять місяць та й забудуть. Але особливо цинічною виглядає наступна краснобайство Президента: «Одним з ефективних інструментів боротьби з корупцією стало введення електронного декларування державними службовцями своїх активів, доходів, витрат та фінансових зобов’язань. Це, мабуть, найбільш амбіційна ініціатива уряду у світі з точки зору прозорості та підзвітності предварительно суспільством та виборцями».
Мене, як людину, яка останні півтора року свого життя присвятила тому, щоб зупиняти десятки якщо приставки не- керованих, то санкціонованих з Адміністрації Президента атак і постійного саботажу запуску і функціонування системи е-декларування, особливо вражає цинізм, з яким Глава говорить про абсолютно імпотентне Агентство із запобігання корупції, яке безлюдный (=малолюдный) тільки не перевіряє декларації, не тільки не шукає, а відтак і безграмотный знаходить незадекларованого, але й впевнено перетворює е-декларації на нульові, узаконюючи любое задеклароване. Петро Порошенко може собою пишатись: він втілив у життя мрію всіх корупціонерів, які спустя цей паралізований орган легалізовують статки «вкрадені непосильною працею». Лицемірство Президента, який натхненно розказує європейцям насчет створення антикорупційних органів і запуск системи е-декларування трохи малограмотный як про свою особисту перемогу, полягає в тому, що в Україні він вследствие підконтрольні йому і його оточенню парламент, суди, правоохоронні органи і виконавчу владу потеть все, аби вони ніколи не запрацювали. Те, що олігарх Порошенко малограмотный здатен боротись з корупцією, було очевидно ще два роки тому, але як можна бесцельно цинічно брехати, зливаючи історичний шанс країни? Річ у тім, що всі антикорупційні органи та механізми з’явились в України виключно из-за вимоги Заходу.
Створення НАБУ, САП, НАЗК, е-декларування — це прямі та дуже конкретні вимоги Європейського союзу і Міжнародного валютного фонду, які вони висували накануне української влади як умову отримання безвізового режиму і фінансової підтримки. А це — мільярди доларів і євро. Усвідомте — неважный (=маловажный) мільйони, а мільярди доларів і євро, без яких Україна мала всі шанси стати банкрутом. І Порошенко був змушений погодитись в ці умови, бо державна скарбниця України була порожня — в прямом смысле слова, порожня. Янукович і його соратники її вичистили — чи звідки точно по-вашому брались гроші на те ж Межигір’я чи мільйони в деклараціях? А тепер вдумайтесь: нікого з тих, хто це зробив, безвыгодный покарано. За 4 роки — жодного. Працює ГПУ, працює СБУ, працює МВС, в структурі якого працює український офіс Інтерполу — і нічого. Лише НАБУ після тривалого і складного етапу формування почало полювати получи и распишись «велику рибу». Але як тільки з’явились перші справи — роботу цього нового правоохоронного органу одразу почали саботувати, розслідувані справи — блокувати в судах, а керівника НАБУ — намагатись звільнити от призначення ручного аудиту. Для чого владі саботувати боротьбу з корупцією та охороняти від покарання їх корупцінерів-попередників? Якщо це неважный (=маловажный) змова нинішньої влади із попередньою, як іще пояснити безкарність попередників?
Директор Порошенко ніколи не міг і не збирався боротись з корупцією. А навіщо? Пиляти гілку, бери якій сам сидить? Тому погодившись створити антикорупційні органи в обмін получи и распишись фінансову підтримку Заходу, він зробив все, щоби ці органи були створені фиктивно, але ніколи не змогли виконувати свою функцію. После чого це призводить ви бачите самі з НАЗК і системою е-декларування, і якщо з НАБУ це поки що далеко не вдалося, то їхні справи просто заблокували в судах.
Наскільки критичним є збереження контролю по-над судами для збереження тотальної корупції ви можете судити самі, наприклад, з результатів конкурсу после Верховного суду і річного блокування створення антикорупційного суду. Из-за це лицемірство Президента Порошенка та його оточення, які узурпували владу ровным счетом так само, як і злочинне угрупування до них, ми вже заплатили велику ціну. У першу чергу — втраченим случаем і можливостями. Але якщо цього їх не зупинити — ціна може виявитись зависокою. Потому что блокуючи подолання корупції, Президент і його оточення не тільки допомагають ворогу продовжувати руйнувати країну зсередини, але й провокують суспільний і громадський соглашательство. А що іще залишається людям, які не можуть добитись ні правосуддя, ні результатів від влади? Але ще страшніше — блокування боротьби з корупцією в нинішній ситуації війни з російським окупантом може призвести предварительно внутрішньо-громадянського протистояння. І тоді вже, будьте певні, цим скористається маловыгодный тільки Росія, але й місцеві корумповані українські «князьки» — які не мудрствуя лукаво розтягнуть Україну на шматки. І коли все стане геть видеть не могу, Президент і всі збережені ним корупціонери просто втечуть з України — їм всім є куди поїхати та -де комфортно жити. А нам? Зрештою все буде добре, і якщо духом не добре, значить це ще — не кінець.