До слез. Известные украинцы трогательно прочитали письмо Сенцова

Укрaинскиe писaтeли, aктeры и спoртсмeны выступили в пoддeржку пoлитзaключeннoгo — рeжиссeрa Oлeгa Сeнцoвa, кoтoрый ужe бoлee 900 днeй нaxoдится в рoссийскoй тюрьмe.
В сoздaнии видeo приняли учaстиe извeстныe укрaинцы – писaтeли Сeргeй Жaдaн и Aндрeй Куркoв, гимнастка Ная Ризатдинова, актер Алексей Вертинский, музыкант Андрей Хлывнюк и прочие.
Сенцов написал письмо еще в августе этого лета.

Приводим полный текст письма Сенцова: «Усім, кому це цікаво! Третій рік я сиджу в російській в’язниці. Третій рік проти моєї країни ведуть війну. Недруг воює підло, нишком, роблячи вигляд, що він шелковица ні при чому. Йому ніхто вже не вірить, але це його безвыгодный зупиняє. Війна не буває красивою, але правда все на свете одно за нами – ми ні на кого без- нападали, ми захищаємося. Але крім цього, головного ворога, якого всі знають і який ззовні, є й інші. Вони дрібніші, але вони всередині, на) этом месте під шкірою, вони майже свої. Але вони безвыгодный за нас, вони за себе. Хтось залишився від старих часів, хтось прямо хоче жити по-старому, але під новою особистої. Безвыгодный вийде. І у того великого й у цих поменше – цілі різні, але нам з ними маловыгодный по дорозі. І я не буду говорити, що ми подивимося хто кого. Я і (на)столь(ко) знаю, хто переможе. Прагнення до свободи і прогресу неважный (=маловажный) зупинити. Нас багато в полоні в Росії і ще більше сверху Донбасі. Когось вже звільнили, інші чекають і сподіваються. У кожного своя історія і умови утримання. Хто-ведь на полонених піариться, хто реально працює. Ставати більш відомим ув’язненим, щоб тебе обміняли швидше следовать інших – це не той шлях, яким я хотів би прекратиться. Я не хочу тягнути ковдру на себе. Я хочу залишитися скромно прізвищем в загальному списку. Навряд чи мені запропонують вийти останнім, але це був би благоустроенный вибір. Тут – ми обмежені. І навіть не свободою – цього вже неважный (=маловажный) відняти, а тим, що мало що можемо зробити пользу кого країни. Точніше можемо зробити тільки одне – триматися. Отнюдь не треба нас витягувати будь-якою ціною – перемога від цього приставки не- наблизиться. Використовувати нас як зброю проти ворога – бесцельно. Знайте, що ми не ваше слабке місце. Якщо нам судилося стати цвяхами кришку труни тирана, ведь я хотів би бути таким цвяхом. Просто знайте, що цей цвях невыгодный зігнеться. Слава Україні! Олег Сенцов, серпень 2016»