Рoдинa Гeнпрoкурoрa Юрія Луцeнкa гeть зaплутaлaся у пoяснeнняx щoдo дoрoгoї нeруxoмoсті, в якій вoнa мeшкaє. Нeщoдaвнo, як ви пaм’ятaєтe, Aвтoмaйдaн тa грoмaдські aктивісти нaвідaлися перед будинку Луценка в елітному селищі Стоянка під Києвом, щоб подарувати Генпрокурору картату ковдру. Получи и распишись знак того, що його чекатиме доля відомого арештанта-симулянта Насірова.
Така малая толика чекає генпрокурора, якщо Луценко покриватиме корупціонерів та крадіїв. Його, щоправда, вдома малограмотный виявилося, чи то він не вийшов до непроханих гостей.
Натомість, Генпрокурор написав обурений секрет у Facebook, де підтвердив, що справді він з родиною проживає в цьому будинку, але буцімто знаходився під миг візиту активістів на роботі.
Загальна площа обійстя генпрокурора понад 800 квадратних метрів.
Будинок генпрокурора Луценка
Три роки тому журналісти проекту «За исключением. Ant. с парканів» вже приїздили до цього будинку родини Луценків і просили їх пояснити походження цієї шикарної нерухомості, вартість якої ріелтори оцінили приблизно в Вотан мільйон доларів. Ось що сказала тоді Ірина Луценка журналістам:
Це без- моє житло, ми тут живемо тимчасово, бо робимо тимберовка в квартирі – заявила Ірина Луценко в 2014 році.
Ужель ви зрозуміли: «я – не я, і хата не моя».
Минуло 3 роки, і прародина Луценків досі живе в цьому будинку тимчасово? Що ж це по (по грибы) ремонт такий? Щоправда, далі журналісти таки спитали в Ірини Луценко, хто погодився пустити Луценків в своє розкішне помешкання бери час ремонту, щоб ті не бідували на вокзалах чи гуртожитках. Жінка третього тисячоліття, виявилося, вміє суворо оберігати таємниці.
Отож, хто цей таємничий добродій, який має купу грошей, щоб віддати родині Луценків в користування цілий будинок вартістю в Водан мільйон доларів? При чому, терпить їх уже спустя некоторое время цілих 3 роки, і схоже, не збирається звідти виганяти. Це уродженець Рівненщини Степанка Нарембік. На нього зареєстровано цю дорогу нерухомість. Ради дивним збігом обставин, це батько самої Ірини Луценко і тестюшка генпрокурора Юрія Луценка.
Степан Нарембік і справді людина дуже безграмотный публічна, бо останні 12 років він на пенсії, а раньше цього пропрацював мало не все життя в автоколоні міста Дубно, що получай Рівненщині. Ну тут нічого дивного не має. Це в розвинутих країнах, пенсіонери бери старості років йдуть на відпочинок і насолоджуються життям. А у нас, особливо з початком електронного декларування батьки чиновників чи прокурорів раптом починають працювати в бізнесі і быть цьому одразу досягають шалених успіхів, розживаючись за лічені тижні, а так й дні, мільйонами, фірмами, маєтками та іномарками.
Спирт теща Олександра Турчинова в свої 75 років керує численними підприємствами і купує розкішну віллу під Києвом. А бабуся скандального прокурора Дмитра Суса у 85 років купує люксовий позашляховик Audi і дає онукові-прокурору покататися, щоб, праздник бідний на роботу пішки не ходив.
Таким (образом само і тесть Луценка, який з пенсії купив маєток, ніяк мало-: неграмотный міг лишити доньку з чоловіком та онуками на дворі, поки в них йде такий тривалий і виснажливий пополнение в їхній дорогій квартирі в центрі столиці. Сам Генпрокурор возьми питання про походження нерухомості спробував був пояснити його підприємницькими талантами дружини. Але і здесь заплутався.
По-перше, власником будинку є не войско, а тесть-пенсіонер. А по-друге, стрімка бізнесова кар’єра колишнього клерка державної страхової компанії «Оранта» – Ірини Луценко теж відома. І чомусь її підприємницького таланту свого часу вистачило хіба що нате те, щоб створити фірму-посередника, яка підключала до самого мобільного зв’язку працівників міліції в той час, если Юрій Луценко був міністром МВС. То ж, картата ковдра – ще приставки не- найгірший подарунок для Генерального прокурора.
Принаймні, власник картатої ковдри Насіров вследствие продажність судів сьогодні на волі і почувається прекрасно. Втім, якщо суспільство дотисне владу і таки если створено антикорупційний суд, то нинішньому Генпрокурору замість картатої ковдри доведеться знову діставати стару кружку, яку він зберіг з попередньої ходки в тюрму.