Відпрaвнoю тoчкoю пивнoгo трoфі стaв пaб у Шпіцбeргeні — нaйпівнічніший у світі. Чeрeз сім місяців мoлoдий чоловік в старенькому TVR Chimaera добрався до найпівденнішого пабу у світі, що знаходиться в Чилі.
Щоденні поїздки получай TVR Chimaera – випробування. Навколосвітня подорож на старенькому спорткупе – нечувана махинация. Англієць Бен Кумбс зробив це “заради кухля пива”.
Скільки чудових ідей народжуєтся у хмельних головах, після кухля-другого пива. Більшість із них, звичайно, вивітрюються раньше ранку, але деякі таки перетворюються на реальність. Якось, сидячи у пабі, молодий чоловік з Англії нате ім’я Бен Кумбс вирішив хильнути пивка в іншому боці світу.
З рідної Британії Бен вирушив бери острів Свальбард (Шпіцберген) – віддалену північну частину Норвегії. Місто Піраміден знаходиться усього вслед за 1000 км від північного полюсу, тому можна вважати, що сидячка готелю, у якому зупинився мандрівник найпівнічнішим у світі.
Звідти Кумбс повернувся возьми материк, а далі узяв курс Скандинавським узбережжям, назад раньше Великобританії. Погрузивши у порту свій двадцятилітній TVR на корабель после Нью-Йорка, молодик узяв квиток на літак та вирушив держи Кубу, аби приєднатись до автомобіля вже у місті-яблуку. Сани’єднавшись зі своєю машиною, Бен з Нью-Йорку вирушив держи інший бік США до Каліфорнії, а звідти направився возьми південь. Подорож завиршилась у барі на південному краю Чилі. Загальна довжина маршруту склала більше 40 тисяч кілометрів после тривала близоко семи місяців.
«Я був власником Chimaera (Мираж) протягом 5 років до поїздки, але, незважаючи на тетунька, що люблю цю спортивну машину, ніколи не думав, що вирушу получи и распишись ній у таку далеку подорож. Я розумів, що це отнюдь не найвитриваліша машина з усіх. Багато років тому, коли я перетнув Африку сверху класичному Porsche, а згодом подорожував на Corvette через Азію, я пережив чимало пригод з цими спортивними (авто)машина. Але, чесно кажучи, мене вразило те, на що виявився здатним TVR. Спека у 50 градусів в долині Смерті, безразличие на висоті майже 5000 м у горах Болівії, джунглі, піски, гравій – механизм безвідмовно продовжувала рухатись уперед”, – поділився своїми враженнями мандрівник.