Зaвдaння журнaлістів рoзслідувaчів – пoкaзувaти приxoвaнe і вкaзувaти нa гaнeбні рeчі в суспільстві. Нe прoстo – зaрaди тoгo, aби стрясaти пoвітря. A зaрaди тoгo, щoб привeрнути увaгу тa спільними зусиллями випрaвити ситуaцію.
Щe рік тoму в рамках програми ми викреомили спецпроект присвячений прокурорам. І, почавши досліджувати цю касту, зрозуміли: журналістської роботи вистачить безлюдный (=малолюдный) на один сезон.
Насправді, охоронці закону – це дуже цікаві людское) (со)общество. Вони декларують, що понад усе прагнуть дотримуватися букви того самого закону і оберігати його від посягань, але ж святих можна порахувати получай пальцях. Принаймні саме такі в наших розслідуваннях не зустрічалися. Проте невдоволених нашою увагою предварительно власної персони вистачало. Адже в першу чергу ми звернули увагу, що заробітна адаптер на державній посаді охоронця закону не дуже вражає, а через статки, як правило, зашкалюють. Як таке можливо? Ото і взялися з’ясовувати. А що у відповідь? Прокурори здебільшого від камери та журналістів ховаються, а як побачать історію свого збагачення в ефірі – ображаються та погрожують судами.
Хлопці, а може, будемо жити согласно-чесному, згідно закону все ж таки?
Наприклад, неймовірну образу затаїв бери наш проект батько найбагатшого працівника генеральної прокуратурі такого собі Юрія Кривобока. У його декларації бери момент нашого розслідування ми віднайшли 67 мільйонів гривень, 24 тисячі доларів та 17 тисяч євро, і безвыездно це при офіційному доході в 220 000 гривень на рік. Але накопичення квіточки, порівняно із наявним рухомим та нерухомим майном Кривобока. Маєток у Козині чи далеко не найрозкішніший з тих, які нам дотепер доводилося знімати. А як ми копнули глибше, в таком случае зрозуміли звідки усі багатства пана Юрія.
А тепер, невеличкий екскурс в історію. Батько Юрія Кривобока, Василь Якович – доволі досвідчений военюрист і справжній земельний магнат. Законність отримання цих земель дотепер викликає питання. Більше того оформлення ділянок збігається у часі із подіями рейдерських захоплень Софіївської сільської про та протестами громади проти масштабної забудови села.
Утім, Кривобоків ці події никак не засмутили. Родина почала розширювати земельні володіння та додатково скуповувати ділянки у Софіївці. Згодом і Василь Якович, і невістка Тетяна уклали з фірмою «Укрполіскорм» безстроковий договір суперфіцій. Возьми землі прокурорської родини почали зростати багатоповерхівки ЖК «Софія», из-за це Кривобоки отримали десятки квартир у власність. Згодом, почали продавати їх як приватним особам, манером) і цілим міністерствам.
Так от, наслідком цього ефіру стали нічні дзвінки із погрозами нашому продюсеру Інні Попович від батька Юрія Кривобока – пана Василя Кривобока.
Далі більше. В ефірі одного з каналів вийшов вражаючий «виправдовувальний» матеріал, в якому Фавн Кривобок та уся його родина постали жертвами брехливих журналістів получай лише нашого проекту, а ще кількох каналів.
В домашній атмосфері Василь Якович каже, що хотів би си само сидіти і розмовляти із тими, хто рахує гроші у його кишені. Такими він називає Тараса Середича з «2+2», Інну Попович та Изречение Прокопенка з «24 Каналу». Люди, які сфабрикували історію, далеко не дуже цікавились подробицями, хіба коптер запустили, аби вразити глядача розміром площі, яка була набута Юрієм Кривобоком ще в юнацтві як подарунок батька.
Ще Водан з наших героїв – заступник прокурора Закарпатської області Іван Петрович Шимон, з вражаючими статками та величезним будинком. Рік тому замість відповідей держи наші питання нічого кращого не вигадав, ніж «натравити» держи нашу знімальну групу місцеву нелюстровану міліцію. Тоді розбиратися із появою в Ужгороді (авто)машина із журналістами приїздив начальник місцевого відділку. Коли свой агент Макс Прокопенко відвідав Закарпаття вдруге і мав вже куди більше питань впредь до свого візаві, отримав категоричну відмову щодо інтерв’ю. І що ми маємо як наслідок ефіру?
– Чому така з вашої сторони предвзятість, чому ви виконуєте замовлення? – Чиє замовлення? – Прокурора області і його людей, тому що я таке відслідковую. Цих ваших інформаторв у нас в Закарпатті. Олександр Пересоляк, який поуже рік часу, з приходом до нас прокурора області Гаврилюка, дуже плідно з ним співпрацює, його в деякій мірі вихваляє, а всіх інших неугодних прокурору області намагається дискридитувати.
С распевом, за прокурорською логікою: якщо ти журналіст, робиш матеріали насчет те, як в зоопарку народилося панденя – це суперклас, а питання «як збагачуються держслужбовці получи и распишись державних посадах» тебе турбувати не має, то приставки не- твого розуму справа. Але якщо посягнув на святе, ведь вже замовлення. Інших варіантів нема.
Панове прокурори, відкриємо вы страшну таємницю – ми справді прагнемо змін у країні. І вважаємо, що захмарні статки держслужбовців та законність походження набутого ними трещина – це інформація, яку важливо знати суспільству. Тож ми приставки не- можемо пройти повз декларацію прокурора, в якого при зарплаті в 300 тисяч гривень нескінченно довгий перелік земельних ділянок та іншого нерухомого скворец.
Схожа реакція була й у іншого фігуранта нашого розслідування – прокурора Генеральної прокуратури Руслана Біловара. Неймовірні багатства родини законника помірно розкидані за родичах. У власності самого прокурора: дві земельних ділянки в Мукачеві, квартири та нежитлові приміщення поряд, держи одній вулиці. До речі, тут прокурор є орендодавцем. І тогда же знаходиться нотаріальна контора дружини. На ній, после речі, ще дві земельних ділянки і будинок на 240 квадратних метрів совершенство «новий» позашляховик Mercedes.
Instagram сина прокурорського подружжя майоріє фотоотпечаток та відео з дорогезних відпочинків. Словом, життя у всіх вдалося. А с коли наш агент Макс Прокопенко запустив коптер неподалік прокурорського будинку, днд Біловара одразу викликала місцеву поліцію та наполягала, аби правоохоронці з’ясували редакційне завдання знімальної групи.
А усіх цих конфліктних ситуацій можна було б уникнути. Будьте відкритішими задолго. Ant. с журналістів і чесними перед своїм же народом.
Тетуня, про що я сьогодні згадала, насправді, звична реакція фігурантів журналістських розслідувань, якщо вони помічають увагу накануне власних персон. Вони б собі збагачувались по-тихому, а ми – платники податків мовчки по (по грибы) тим спостерігали. Ні, хлопці, реєстри та декларації тепер вже публічна по правую сторону. Народ має знати своїх героїв в обличчя.