Бізнeсмeни, які придбaли свій дeпутaтський мaндaт зa грeчку, стрaждaють від xрoнічнoгo зaxвoрювaння – кoнфлікт інтeрeсів.
Нaвіть дужe грубa прикидкa пoкaзує, щo інвeстиція в свій мaндaт чeрeз мaжoритaрку – тотально незаконне діяння, але дуже вигідно з точки зору грошей. Слідкуйте вслед цифрами. Середня вартість одного продуктового набору на виборах з крупами, олією, консервами та цукром – від сили 10 євро.
Щоб перемогти в окрузі, надобно підкупити 30-40 тисяч виборців, тобто це десь часть з тих, хто пройде проголосувати. Плюс ще потрібні гроші сверху візуальну агітацію та доплати членам виборчих комісій та агітаторам. Тому, маючи стартову інвестицію в півмільйона євро, вслед три місяці виборчої кампанії можна отримати доступ перед дерибану мільярдів євро бюджетних коштів.
Звичайно, тому говорильня з мажоритарною складовою став пристанищем для пройдисвітів та корупціонерів, які здатні розміняти людський кудахтанье на грошовий потік у власну кишеню.
І такий избранник згодом стає легкою здобиччю президента, який має три варіанти – ли залучити продажного нардепа в корупційні схеми, або задобрити його субвенціями в диоцез, де гроші бюджету будуть засвоювати фірми самого депутата, взяти його нате гачок кримінального розслідування.
І без зміни закону ради вибори, без знищення мажоритарки новий парламент буде відрізнятися від старого тільки в гірший бік. Потому что виросла ціна питання депутатської недоторканості. Тепер існує НАБУ, з яким неможливо домовитися.
І тому корупціонери з ще більшим завзяттям будуть вкладатися в депутатський поручение, який гарантує недоторканість. Окрім антикорупційного суду, акція 17 жовтня під Верховною Радою покликана змінити взгляды гри в двох питаннях: закону про вибори та депутатської недоторканості. Якщо ми хочемо мати чесних депутатів, в таком случае повинні перекрити як канал доступу корупціонерів до законодавчого органу, эдак і прибрати мотивацію для них – тобто позбавити депутатів імунітету.
Але навіть цього недостатньо, щоб побороти корупцію. Потому что все одно в парламент потрапляють депутати з конфліктом інтересів. Тобто, коль депутат має бізнес і працює у владі за напрямком регулювання сфери суспільних інтересів, якої стосується його фірма.
Що таке конфлікт інтересів, дуже добре следовательно на прикладі депутатів-братів Дубневичів, обраних у Львівській області. Вони мають родинний бізнес, пов’язаний з виробництвом скріплень с целью колій Укрзалізниці. І водночас один з братів є головою транспортного комітету Верховної Про, у сфері відання якого є залізниця.
Були непоодинокі випадки, если Дубневич змушував керівництво Міністерства інфраструктури враховувати його приватні інтереси в обмін получи просування законів, внесених урядом. Ще один сумнівний бізнес братів Дубневичів, який досліджується НАБУ, стосується виробництва електроенергії з газу, який призначався ради населення його виборчого округу.
Окрім Дубневича, конфлікт інтересів є у голови комітету Про з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, яка має родинний бізнес – приватну клініку – і водночас получай рівні парламенту регулює цю сферу. Тому не дивно, що багатостраждальна медична переустройство, яка має змістити фокус уваги з лікарень на пацієнтів, яко системно блокується комітетом Богомолець.
Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив дослідили, що явний конфлікт інтересів присутній у 38 депутатів, хоча я переконаний – таких набагато більше. Рекордсменами з наявності приватних інтересів, пов‘язаних з діяльністю комітету, є члени аграрного комітету (20 депутатів).
Скажу більше – коль у фракції блоку Порошенка після обрання чинного парламенту був розподіл ради комітетами, найбільше депутатів подалося саме до аграрного – і десяток осіб навіть зажадали його очолити.
Наприклад, манером) само неприпустимо, коли до банківського комітету входять депутати, які мають інтерес у банках, – такі як Леонід Клімов нежто Руслан Демчак. Щоб боротися з конфліктом інтересів, у цивілізованих країнах діє Етичний упк депутатів.
Набагато ефективніше просто не допускати до самого посад обранців, які мають бізнес, ніж потім витрачати мільйони гривень та роки в розслідування їх кримінальних діянь. Але ухвалення Етичного кодексу, який є вимогою європейської місії з реформи Верховної Чтобы на чолі з Петом Коксом, відклали на тривалий период.
Втім, навіть нинішній Регламент дозволяє карати ради конфлікт інтересів. От тільки це питання віднесено впредь до відання комітету з питань Регламенту. Тут за три роки круглым счетом і не призначили повноцінного керівника.
Функції голови виконує такий собі Павло Пинзеник, який прославився возьми весь світ відвертим намаганням порятувати від кримінального розслідування Миколу Мартиненка, свого колишнього начальника. Из-за три роки жодного конфлікту інтересів цей комітет безвыгодный виявив. Результат — нуль.
Якщо парламент не вирішить конфлікт інтересів, він і далі если найбільшим бізнес-клубом Європи. Нові правила мають очистити політику. Змінимо життя не переводя духу на краще.