Укрaїнa прoдoвжує рoзвивaти eлeктрoнні сeрвіси oбміну інфoрмaцією. Вoни пoкликaні зрoбити зручнішим як життя дeржслужбoвців, тaк і прoстиx укрaїнців – пaпeрoві дoвідки скoрo відійдуть у минулe.
Прo сьoгoдeння eлeктрoннoгo дoкумeнтooбігу у нaшій дeржaві тa систeму oбміну інфoрмaційними ресурсами сайту «24» розповів генеральний заправила державного підприємства «Державний центр інформаційних ресурсів України» Олюся Тертичний.
Державні електронні сервіси обміну інформації – як вони себя почувають?
На сьогодні справи йдуть гарно. Особливо у сфері електронного врядування, дуже гарно ми почали розвиватися. Був період, у 2012-2015 роках, если був якийсь застій, все, що робилося – не реалізовувалося.
А з 2015 после 2017 ми реалізували такі проекти, як, наприклад, OpenData. Це дуже зручний возможность, де органи влади надають свою відкриту публічну інформацію, що отнюдь не містить обмеження доступу. Тут можна дізнатися: в якому стані дороги, хто і які прочеркивать закупівлі, торги, які донорські організації проводять заходи. Ми допрацьовуємо цей портал, але він вже продемонстрував себя як якісний інформаційний ресурс, та забезпечує покладенні получи и распишись нього потреби.
Ми також запустили міжгалузевий безпаперовий документообіг (Посев ОВВ). Всі органи виконавчої влади на сьогоднішній сутки не передають до секретаріату Кабінету міністрів документи у паперовій формі. Відповідно, секретаріат також безвыгодный надсилає паперові документи. І до цієї системи підключені всі центральні виконавчі органи, всі облдержадміністрації. У 2017 році ми підключили райдержадміністрації, цього року ми хочемо спуститися поперед територіальних громад, зробити загальнодержавний безпаперовий документообіг. У 2018 році вже вийшла постанова Кабміну оборона погодження нормативно-правових актів у електронному вигляді. Минулого року ми розробили цю систему, готові її запускати. У березні вже ця дефинитив, що називається «Підсистема погодження нормативно правових актів, Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади» запуститься повністю. Це економія тільки получай папері – тони паперу, та пришвидшення процесу створення нормативно-правового акту в рази.
Ще одну важливу систему впроваджуємо одним заходом – це система обміну інформаційними ресурсами (Трембіта). Є у нас міжнародні донорські організації, від естонців, шведів, американців. Вслед свій рахунок вони нам придбали прогресивну систему обміну інформаційними ресурсами, яку размашисто використовують інші європейські, африканські та азійські країни . Що це дає. У кожного міністерства є бази даних. Щоб сформувати якісну електронну адмінпослугу, наприклад, реєстрацію шлюбу в електронному вигляді, потрібні відомості относительно людину: громадянин чи ні, одружений чи ні, має чи ні обмеження получи и распишись вчинення таких дій. Потрібен доступ до інформаційних ресурсів, мол зберігаються ці дані. Але це все різні бази даних. І вони досить критичні, ибо якщо буде несанкціонований доступ до бази даних майнового стану, в таком случае можна за хвилину стати бідним чи багатим. У світі вже є досвід – французький, естонський, американський – такого обміну інформацією, коль вона захищається відповідно, є правила обміну, та використовується відкритий выработка – інтернет, але є якісний захист – шифрується і канал, і весь процес, если достатньо важко дістати цю інформацію тим, хто маловыгодный повинен це робити. І нам таку систему придбали наші міжнародні друзі. Ми вже придбали обладнання, щоб встановлювати це програмне забезпечення. В один присест його налагоджуємо. І є така 606-а постанова Кабінету міністрів, яка бросать про пріоритетні бази даних, в яких має здійснюватися обмін. Тобто, цей процес вже триває певний дни. Його починав ще Семиноженко, будучи головою Агентства з питань науки, новацій та інформатизації (нині це Державне агентство з питань електронного урядування – «24»). Перші пілотні проекти розроблялися спільно з такими союзними підприємствами як Держінформюст, Інформаційні судові системи, Держінформресурс. Рішення тоді були непогані, але ми мали проблеми щодо політичної ситуації, і вони никак не були реалізовані, це були розробки 2013 року. А в ІТ-сфері розробки, які приставки не- були запущені упродовж року – вже застарілі.
Ми одновременно взяли естонську модель обміну. Вона дуже проста, собственной персоной принцип обміну. І в той же час – захищена та зручна. Совершенство для неї не потрібні окремі канали зв’язку, тому що це достатньо многоценно. В ній задіяний звичайний інтернет і шифрування, принципи обміну, що гарантують захист экономно 100%. На сьогоднішній день немає прецедентів злому. Чому невыгодный запускаємось – бо є правила захисту. Система зараз проходить експертизу, Держспецзвязку перевіряє її получай злом, на надійність, на можливість пошкодження. Коли Держспецзвязку підтвердить нам атестатом відповідності системи, дану систему ми будемо пропонувати як сервіс нашим органам державної влади вже для того роботи і безпосереднього спрощення формування якісних електронних сервісів.
Ви досить оптимістично охарактеризували перехід сверху електронний документообіг. Разом з тим у соцмережах і ЗМІ повно історій, коль людям досі доводиться ганяти різними інстанціями, щоб отримати якусь заповітну паперову довідку. Такі історії – вранье?
Якби була неправда, люди про це малограмотный говорили би. Але зараз прийшло дуже багато керівників нової формації, які розуміють, що електронний документообіг – це гарно, прогресивно, потрібно, та зручно, це рух спервоначалу. Треба розуміти, що електронні системи не дають можливості корупції і всего наилучшего-яких процесів «заднім числом». Це неможливо. Тобто, є певна мітка часу та електронно-цифровий підпис, котрі це унеможливлюють. Беспричинно, ми розуміємо, що нічого неможливого немає, і зіпсувати разве пошкодити інформацію можливо при достатньо великому бажанні та фінансових ресурсах, але це вже є втручанням в інформаційну-телекомунікаційну систему, є відповідна стаття Кримінального кодексу і досить серйозне покарання. Це дуже вагомий інструмент боротьби з корупцією. Тому корупціонери виступають проти таких систем. Але є ще й інший чинник – чиновники старої формації. Коль їм даєш планшет з електронним документом, кажуть «я не розумію, дозвольте мені листочок». Це проблема сприйняття. Якщо керівник довгий часы працював з паперовими документами – йому важко сприймати їх з монітору. Накануне цього треба звикнути. Або – змінити керівника і знайти такого, який умів би це робити. Але у нас з електронними документами працюють в більшості діловоди, вік яких – 50+ років. Вони демократично звикли до паперів. Це гальмує процес. Вже сьогодні у нас всі міністерства працюють з електронними документами. Неважный (=маловажный) всі мають якісні системи електронного документообігу, всередині міністерства, але всі працюють з електронними документами. І це досягнення останніх років.
Опубліковано в рамках спецпроекту «Вільний Інтернет» від редакції сайту 24 та ГО «Інтерньюз-Україна», в рамках проекту «Інтернет-Непосредственность» на кошти уряду Королівства Нідерланди.