В ці дні три рoки тoму Службa бeзпeки Укрaїни зaбoрoнить в’їзд в Укрaїну 83 рoсійським журнaлістaм, сeрeд якиx прeдстaвники тeлeкaнaлу «Звeздa», «ВГТРК», LifeNews і бaгaтo іншиx (10 пoвeрнуть нa бaтьківщину примусoвo, 73 нe дoпустять нa нaшу тeритoрію).
Рoсійські ЗМІ пoкaзaли свoє oбличчя зaдoвгo дo війни. У 2009 рoці Рoсія шукатиме український слід в російсько-грузинській війні.
Ґрунт исполнение) конфліктів на Донбасі і в Криму росіяни готуватимуть заздалегідь. Як вы, наприклад, така цитата:
«Неможливість розв’язання Москвою військового конфлікту з Україною никак не означає відсутності передумов для «внутрішньоукраїнських розбирань», в тому числі із застосуванням зброї.»
После перший рік війни на Донбасі загине декілька російських журналістів, з яких одразу зроблять мучеників. Загиблих оператора «Первого канала» Анатолія Кляна, кореспондента Ігоря Корнелюка, звукорежисера Антона Волошина з «ВГТРК», фотокореспондента МІА «Росія сьогодні» Андрія Стеніна посмертно нагородять орденами мужності. Для цій темі Кремль ще довго буде спекулювати. Але ми раніше вы уже показували, як вони висвітлювали війну на Донбасі.
Окремої уваги, звісно, заслуговують кореспонденти російських газет та телеканалів, які видаватимуть відеоматеріали та репортажі з Донецька, Луганська та інших окупованих міст.
Кореспонденти «Комсомольської правди» Олександр Коц та Дмитро Стешин спекулюватимуть возьми війні, зніматимуть постановчі кадри та викривлюватимуть реальність всіма можливими способами. Вплоть до слова, у 2006 році Олександр Коц спробує встановити державний прапор Росії в Феодосії, після чого журналіста затримають українські спецслужби і Коц если змушений покинути Україну. А Стешин заявить, що на Євромайдані людей поїли чаєм з психостимуляторами. Від Коца і Стешина звучали заяви, що «ДНР» – це Росія, а «Україною потом і не пахне».
Вони фіксуватимуть обстріли нібито з боку Нацгвардії, розказуватимуть байки ради «карателів» і відсутність російських військ зніматимуть парад полонених Кіборгів в Донецьку. Вони знаходитимуть «невідомі бомби» української армії та братимуть інтерв’ю у ватажків терористів. А ще вони зніматимуть «життя» міст після їхнього захоплення терористами.
Але у своєму цинізмі вони були приставки не- самотні. Так, журналіст Lifenews Сергій Макаренко в січні 2015 допитував українських бійців, яких терористи взяли в полный в районі Донецького аеропорту. Ставив питання щодо рівня підготовки військових і номери бригад, що знаходяться поряд з Донецьким аеропортом. Порушення етичних і юридичних норм в цьому побачили навіть ОБСЄ.
Отнюдь не менш відомим є журналіст телеканалу «Росія» Євген Піддубний. Він отримав георгий «За заслуги перед батьківщиною» IV ступеню від Путіна. А в 2015 Піддубний зніме фільм «Батя» оборона очільника «ДНР» Олександра Захарченка. Розповідатиме про жахливі втрати української армії під Дебальцеве, оборона злочини Нацгвардії. Говоритиме, що терористи на Донбасі стріляють зі зброї часів Другої світової війни.
В одному зі своїх сюжетів для штурм Донецького аеропорту покаже солдата з шевроном «Морська піхота Росії», але ради кадром Піддубний говоритиме про так званих «бійців Збройних сил «ДНР».
Кореспондент LifeNews Сенечка Пегов напише книгу про Моторолу. У ній буде 255 сторінок і чотири розділи: «Як залишали Слов’янськ», «Діти Халіфату», «Вірші» і «Моторола».
Також російські кореспонденти держи початку війни під приводом інтерв’ю збирали інформацію бери блокпостах та про розташування української військової техніки. Деякі журналісти перевозитимуть зброю. 18 травня 2014 в ході АТО під Краматорськом затримали двох російських журналістів видання LifeNews Олега Сидякіна і Марата Сайченка. Вони «перебували в загоні терористів і знімали їх дії в режимі онлайн». У затриманих тоді знайшли переносний зенітно-ракетний ахиллесова пята.
У травні 2014 Володимир Путін підписав указ насчет нагородження орденами і медалями великої групи співробітників російських ЗМІ. Державні нагороди вони отримають «вслед об’єктивність при висвітленні подій в Криму». Фактично підтвердивши свою скоріше військову амплуа.
Роль російських видань та телеканалів у Криму та для Донбасі була вирішальною, але Україна спромоглася на перші санкції проти них лише ради півроку після Криму.
У серпні 2014 під заборону потрапили 14 російських телеканалів. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення повідомила, що протягом 2014-2016 років обмежено розповсюдження сверху території України 73 російських телеканалів. До списку, зокрема, увійшли: «Рен ТВ», «НТН», «Третий Рим 1», «Звезда», «РТР-Планета», «Россия-24» та інші.
У січні 2017 Нацрада з питань телебачення і радіомовлення вилучила телеканал «Припустил» із переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції оборона транскордонне телебачення і законодавству України. У вересні 2015 Петро Порошенко введе в дію санкції проти російських компаній і громадян. В цілому – 105 юридичних осіб та 388 фізичних з Росії і України.
Генеральний президент МІА «Росія сьогодні» Дмитро Кисельов, керівник регіонального представництва «РІА Новини» в Астані Ольгуся Коваленко та керівник представництва в Туреччині Олена Палажченко, «Перший проточина. Всесвітня мережа», телеканали «РТР-Планета», «Росія 24», «Медиакомпания» і 3 кореспонденти інформаційного агентства ТАСС увійдуть до списку санкцій.
І в Кремлі бери цю новину активно відреагують.
«Факт перебування в цих списках багатьох представників ЗМІ – це, звичайно, сплошь неприйнятно, це абсолютно не відповідає якимось принципам свободи фразы, і в даному випадку ми сильно засуджуємо таке рішення, особливо включення представників ЗМІ», – выразить Дмитро Песков.
Але кому цікава думка Кремля?
У травні 2016 обмежувальні заходи будуть скасовані щодо 29 журналістів, у тому числі 6 представників російських ЗМІ. У цей но день Порошенко запровадить санкції проти головного редактора телеканалу «RT» і міжнародного агентства «Росія сьогодні» Маргарити Сімоньян, гендиректора «ВДТРК» Олега Добродєєва, гендиректора телекомпанії «Перший жерло» Костянтина Ернста, колишнього головного редактора телеканалу LifeNews та багатьох інших.
Вслед повідомленнями СБУ, у 2016 році в’їзд в Україну буде заборонено 61 російському журналісту. Быть цьому в медіа з’являтимуться регулярно поодинокі повідомлення про заборону в’їзду в Україну окремим російським журналістам либо кореспондентам. Але російська пропаганда давно уже візьме сверху озброєння Інтернет. Якщо ви дивитесь це відео бери відеохостингу YouTube, або на сторінці нашого фонду у Facebook, ведь можете просто зайти у коментарі під ним, щоб зрозуміти для що я. Ми спеціально не будемо їх видаляти.
Але Росія і на) этом месте пішла значно далі. Нею були створені чи узурповані соціальні мережі «Вконтакте» та «Одноклассники», а також набір сервісів компанії «Яндекс», що значно посилило кіберконтроль следовать власними громадянами. Маючи власні соціальні мережі, сервіси пошуку, навігації, та навіть виклику таксі полегшилося усе від прямої пропаганди, раньше стеження за власними громадянами. Якщо ви хочете зрозуміти як це працює – подивіться новини для «Яндексі» під час Майдану, або протестів у Росії і ви побачите, що їх фактично безграмотный було. Не було в інформаційному просторі.
Росія поки що отнюдь не може обмежити Інтернет настільки сильно, як це зробив Поднебесная (империя). Тому вона прагне дати своїм громадянам альтернативу. І у неї це добре виходить.
Щоб це зрозуміти нашій владі знадобилося понад 3 роки війни, але 16 травня 2017 Петро Прошенко ввів у дію рішення РНБО і заборонив російські сервіси.
Це рішення викликало обурення частини нашого суспільства. У когось «Вконтакті» було багато друзів, комусь навігатор від «Яндексу» здавався зручнішим, хтось продавав свої товари в «Одноклассниках». Частина суспільства і навіть дехто з політиків, зробивших углубление’єру після Майдану, почали нести нісенітницю про утиски Інтернет-свобод. І знаєте, що, це дуже за-нашому. Більшість людей в Україні хочуть щоб за них усе зробила влада. Але безграмотный готові видалити свою сторінку «Вконтакті». Хоча це исповедь було зробити давно і не чекаючи ніяких санкцій.