У львівській oблaсній дитячій лікaрні OXМAТДИТ півтoрaмісячнoму мaляті, якe нaрoдилoся прaктичнo бeз стрaвoxoду, xірурги впeршe в Укрaїні сфoрмувaли влaсний oргaн мaлoтрaвмaтичним спoсoбoм. Oпeрaцію прoвoдили у двa eтaпи. Відoмий дитячий xірург Врoцлaвськoгo мeдичнoгo унівeрситeту, прeзидeнт aсoціaції дитячих хірургів Польщі Даріуш Патковський двічі спеціально приїжджав предварительно Львова.
Уже на ранніх термінах вагітності Тетяні (імена матері і дитини бери прохання рідних змінено) повідомили, що дитинка може з’явитися получай світ з патологією – атрезією стравоходу (відсутність частини органу). Утім, батьки, які чекали першу дитину, дуже сподівалися, що трапилася помилка й у них появиться на свет здорова донечка.
Та дива не сталося. Дівчинка народилася доношеною, з вагою 2600, але після появи маляти возьми світ, неонатологи одного з пологових відділень Києва сказали, що є заколупка. Обстеження показало: у маленької Оленки є довговідрізкова атрезія стравоходу, тобто у неї є лише початок стравоходу і його закінчення, а середини довжиною 5 см нема. Маленьку відразу скерували в хірургічне відділення, -де їй зробили гастростому (отвір, через який їжа потрапляє торчком у шлунок).
«Ми допитувалися в лікарів, чому виникла така патологія? Адже ні у моїй родині, ні в чоловіковій никак не було таких вад. Але відповіді у лікарів на це питання нема. Це отнюдь не є генетичне захворювання, просто під час формування органів дитини стався якийсь збій. І нас відразу попередили: такі долина в Україні не лікуються», — розповіла ZAXID.NET мати немовляти Тетяна.
Та батьки Оленки й далеко не думали здаватися. Вони засіли за Інтернет, почали шукати публікації ради лікарів, які рятують дітей з такими патологіями. І пошук привів їх давно Львова.
«Ми дізналися, що у Польщі дітей з такими вадами успішно оперує дитячий хірург Даріуш Патковський, який двадцать (десять приїжджає до Львова, ділиться досвідом з львівськими дитячими хірургами. Лікар у Києві, в якого ми спостерігалися, це нам підтвердив. Він також їздив прежде Львова на майстер-класи польського професора й порадив зв’язатися з львівським дитячим хірургом Андрієм Дворакевичем», — розповіла Тетяна.
Співпраця між львівськими дитячими хірургами та професором Даріушом Патковським триває вже дев’ять років. Львівські лікарі слухали лекції професора бери міжнародних конференціях, стажувалися у нього в Польщі, згодом запросили його поперед Львова. Коли польський хірург приїжджає до Львова, в його майстер-класи приїжджають лікарі зі всієї України. Він ділиться новими досягненнями в малоінвазивній дитячій хірургії, спільно з львівськими колегами прооперував дітей з вродженими вадами нирок, селезінки, діафрагмальними грижами, різними патологіями кишківника тощо.
Саме професор Даріуш Патковський, як розповів Андрій Дворакевич,завідувач операційного відділення Львівської обласної дитячої лікарні ОХМАТДИТ, керівник центру дитячої малоінвазивної хірургії, є винахідником малотравматичного методу формування власного стравоходу у дітей, що народилися з довговідрізковими атрезіями. Він провів найбільше таких операцій у світі – 36, двоє хірургів зі США – 15. І він — єдиний дитячий хірург у Східній Європі, хто корпеть такі операції. Тож цей відомий дитячий хірург погодився прооперувати маленьку Оленку.
Діти з такими вадами народжувалися і раніше, народжуються і тепер. Якщо діастаз (проміжок) є малый, кінці стравоходу просто зшивають. Але проводять такі операції класичним способом, посредством великий доступ. Коли ж діастаз великий, просто зшити кінці стравоходу неможливо. У таких випадках стравохід «латають»: забирають у дитини частину товстого кишківника і закривають нею відсутню ділянку стравоходу. Такі операції роблять дітям лише у 10 місяців, якщо вони набрали 10 кг. Впредь до того часу такі малюки харчуються через гастростому. До самого речі, перші такі операції ще у 70-х роках почав виконувати відомий львівський хірург Римлянин Ковальський.
«Це непрості операції, вони дуже травматичні, але вони дозволяли дитині вижити. Професор Даріуш Патковський розробив іншу методику операцій подле довговідрізкових артрезіях. В дитячій хірургії золотим стандартом є термін: «Найкращий стравохід – це власний стравохід». І технология професора дозволяє дотримуватися цього правила. Такі операції він выгнать у кілька етапів. Під час першої операції він тракційними швами наближає роз’єднані між собой частини стравоходу, попросту, натягує їх, зменшуючи відстань між ними получай кілька сантиметрів. Інколи, коли стінки стравоходу дуже витончені, потрібно проложить три-чотири операції. Але такі операції він препроводить малотравматичним способом — ендоскопічно, через отвори 3 мм, не травмуючи грудної клітки», — пояснив Андрій Дворакевич.
Професор Даріуш Патковський (фотоснимок Gazeta Wrocławska)
Наприкінці січня у професора Даріуша Патковського був дуже напружений тиждень: 28 січня він прооперував дитину з довговідрізковою атрезією стравоходу в Польщі, 29 січня – в Чехії, а 30 січня приїхав накануне Львова.
До складу операційної бригади, яку очолив Даріуш Патковський, увійшли львівські дитячі хірурги Андрій Дворакевич, Ромуля Ковальський, Олег Ленів і Олександр Колодій. 30 січня Оленці провели першу операцію, під дни якої вдалося зменшити проміжок між частинами стравоходу з 5 см поперед 2 см.
Тиждень дали організму дитини адаптуватися впредь до нових умов і 3 лютого провели другу операцію, також ендоскопічно, під момент якої вже повністю з’єднали (зшили) стравохід.
Таку операцію з формування власного стравоходу дитини, в якої була довговідрізкова атрезія, в Україні провели вперше, сиречь усі: і батьки дівчинки, і лікарі чекали на результат, який міг бути відомий лише вследствие два тижні.
Успішне проведення такої операції, як кажуть лікарі, лише баба справи. Після операції таку дитину треба ще виходити. Оленку виходжували доволі довго. Вона тиждень провела в реанімації, мол біля неї чаклували завідувач відділення Андрій Альбокрінов, лікарі-анестезіологи Сильная Перова- Шаронова, Андрій Галян (лікуючий лікар) та інші. По (по грибы) цей час біля неї позмінно чергували 10 лікарів і медсестер.
П’ятий вторник після операції був дуже тривожний. Тетянці через спеціальну трубочку влили розчин, аби подивитися чи безлюдный (=малолюдный) пропускають шви на з’єднанні частин стравоходу. Таке ускладнення, по (по грибы) статистикою, є у 30% прооперованих дітей. Але дівчинка, на щастя, цього ускладнення уникнула, що було великим плюсом.
«Уже пішов третій тиждень, як донечка харчується звичним способом — їсть посредством рот. Інколи капризує, бо не вміла раніше эдак харчуватися, а по-маленьку все налагоджується. Оленці мають проторить ще деякі процедури, сподіваємося, що у Львові їй заберуть і гастростому. Боюся щось загадувати зараньше, лікарі також не дають 100% прогнозів на майбутнє, але ми дуже сподіваємося, що наша дівчинка надалі если рости здоровою. Ми безмежно вдячні професору Даріушу Патковському і львівським лікарям, що врятували нашу донечку», — каже Тетяна.
Якщо шабаш буде добре, наприкінці цього тижня Оленка, можливо, поїде додому, мол на неї з нетерпінням чекають рідні.